УХВАЛА
іменем України
18 грудня 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого: Павліченка С. В. суддів: Власова C.O., Панька В.Ф.
при секретарі: Боклах Г.І. з участь представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право на житло,
встановила:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право на житло.
Позивач зазначав, що він є власником відомчої квартири в АДРЕСА_1 в якій зареєстрований відповідач ОСОБА_4
ОСОБА_4 більше 6-ти місяців не проживає у квартирі, а тому позивач просив визнати його таким, що втратив право на житло відповідно до ст. 71, 72 ЖК України.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 вересня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі йдеться товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" про скасування рішення суду та постановления нового рішення про задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Третя особа апеляційну скаргу підтримує.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.
Колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 71, 72 ЖК наймачі або члени їх сім'ї у будинках державного і громадського житлового фонду можуть бути визнані такими, що втратили право на житло внаслідок відсутності у жилому приміщенні понад 6 місяців без поважних причин.
Справа №. 22ц-1687/07 Номер рядка статистичного звіту: 32
Головуючий у І інстанції :Феєр І.С.
Доповідач : С. В. Павліченко
На думку колегії суддів застосування наслідків ст. 71, 72 ЖК є крайнім заходом і можливе лише при незаперечній наявності всіх передбачених цими нормами обставин.
В даному випадку, сукупність наявних обставин не дає підстав для визнання відповідача таким, що втратив право на житло в квартирі по АДРЕСА_1.
Так спірна квартира знаходиться в будинку, який є приватною власністю позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" тому відповідно до змісту ст. 325 ЦК України та ст. 4 ЖК України цей будинок не можна прямо віднести до державного чи громадського житлового фонду.
Позивач договір найму спірної квартири з відповідачем чи іншими особами не укладав.
Право власності позивача на куплене майно в т.ч.1 на будинок було дозволено оформити 28 листопада 2006 року, зареєстровано будинок за позивачем, як приватна власність 22 травня 2007 року /а.с. 19, 20/.
Зважаючи, що позов був заявлений 20 квітня 2007 року, не можна вважати, що відповідач до закладення позову більше 6-ти місяців не проживав у належному позивачеві будинку.
За наведених обставин, та враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 тимчасово на проживає у спірній квартирі у зв'язку з виїздом на роботу за межі України, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України таке рішення суду не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,
ухвалила:
Апеляційну скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала проголошена в порядку ст. 218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ст. 326, 327 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.