№ 11-21/07
ст.307 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С. Доповідач в апеляційній інстанції Опєйда В.О.
У X ВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
м.Луцьк
12 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинського області в складі:
головуючого - судді Опейди В.О.
суддів Польового М.І., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Артиша Я.Д.
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 03 листопада 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою спеціальною світою, одруженої, інваліда 11 групи, судимої Луцьким міським судом за ст.229-1 ч.І, 45 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- Луцьким міським судом 15.10.2002 р. за ст.307 ч,2, 69, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнена з місць позбавлення волі відповідно до постанови Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.12.2004 р. на підставі ст.81, 407 КПК України умовно-достроково на 4 місяці 4 дні, засуджену за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд, щодо засудженої залишено до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уроженку м. Луцька Волинської області, мешканку АДРЕСА_2, українку, громадянку України, з середньою світою, не одруженої, працюючу продавцем ТзОВ «Сатурн ЛТД», не судимої, засуджену за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд, щодо засудженої залишено до вступу вироку в законну силу.
Стягнуто із ОСОБА_1 381 грн. 77 коп., а із ОСОБА_2 193 грн. 26 коп. судових витрат у справі за проведення експертиз в доход держави.
Вироком вирішено питання речових доказів у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,-
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними у тому, що ОСОБА_1на початку 2006 року у невстановлених осіб та за невстановлених обставин придбала наркотичну речовину - амфетамін з метою подальшого збуту, який незаконно зберігала в АДРЕСА_3. Приблизно в кінці квітня 2006 року вона діючи з корисливих мотивів та керуючись метою отримання засобів до існування, домовилась з ОСОБА_2 про збут психотропних речовин, після чого за попередньою змовою з останньою вчинила незаконні дії спрямовані на їх збут, чим сприяла поширенню наркоманії, усвідомлюючи, що їх незаконний обіг завдає великої шкоди здоров'ю населення.
19 травня 2006 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, керуючись корисливою метою отримання засобів для існування, в другій половині дня, в приміщенні АДРЕСА_3, передала останній психотропну речовину -амфетамін для збуту, яку ОСОБА_2 зберігаючи в предметах одягу, незаконно перенесла до АДРЕСА_4 що поблизу навчального корпусу ВДУ імені Лесі Українки, де збула ОСОБА_5 за 100 грн., які в подальшому передала ОСОБА_1.
Відповідно до висновку фізико-хімічної експертизи №НОМЕР_1 від 14.08.2006 р. вище вказана речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежений - амфетамін, масою 0,3066 грама.
Крім того, ОСОБА_1 в другій половині травня 2006 року у невстановлений час, поблизу автозаправної станції по вул.Яровиця в м.Луцьку знайшла два пакети з наркотичним засобом - канабісом, які привласнила з метою збуту. Вказані наркотичні засоби в предметах одягу перенесла в АДРЕСА_3, де їх незаконно зберігала з метою подальшого продажу. 22 травня 2006 року в другій половині дня ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів і керуючись метою наживи, знаходячись в АДРЕСА_3, збула вище вказаний наркотичний засіб ОСОБА_5 за 30 грн..
Відповідно до висновку фізико-хімічної експертизи №НОМЕР_2 від 27.06.2006 р. вище вказана речовина є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабіс, масою 2,02 грама.
Крім цього, ОСОБА_128 травня 2006 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, переслідуючи мету отримання засобів для існування, в другій половині дня, в приміщенні АДРЕСА_3, передала останній психотропну речовину -амфетамін для збуту, яку ОСОБА_2 зберігаючи при собі в предметах одягу, незаконно перенесла до АДРЕСА_4, що поблизу від навчального корпусу ВДУ імені Лесі Українки, де збула ОСОБА_5 за 100 грн., а виручені гроші передала ОСОБА_1.
Відповідно до висновку фізико-хімічної експертизи №НОМЕР_3 від 13.07.2006 р. вище вказана речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежений - амфетамін, масою 0,3032 грама.
У поданій на вирок апеляції помічник прокурора м. Луцька, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засуджених, стверджує, що вирок незаконний в частині призначеного покарання. Вважає покарання надто м'яким, оскільки призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та осіб засуджених, вчинення ними злочинів за попередньою змовою між собою і повторно. Враховуючи наведене, стверджує, що застосування ст.75 КК України є не вірним. Просила вирок скасувати та постановити свій вирок.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію помічника прокурора м. Луцька і просив вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати із-за м'якості призначеного покарання та постановити свій вирок. Засуджені і їх захисники апеляцію заперечили, просили відмовити в задоволенні апеляції. Розглянувши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція помічника прокурора м.Луцька не підлягає до задоволення.
Обставини скоєння інкримінованих засудженим злочинів учасниками судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюються.
Визнавши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винними у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, суд при призначенні їм покарання у відповідності до положень ст.ст.50, 65, 75 КК України вірно визначив сукупність пом'якшуючих обставин. Судом дано оцінку ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особи засуджених та конкретним обставинам справи у відповідності до яких кількість наркотичного засобу, що перебував у обігу є не значним. Зокрема з матеріалів справи вбачається, що хоча ОСОБА_1 раніше і засуджувалась за скоєння злочинів, разом з тим судом враховано, що засуджена є інвалідом II групи, хворіє на тяжке захворювання, з'явилась із зізнанням і щиро розкаялась у скоєному. Стосовно ОСОБА_2, то вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, працює, характеризується позитивно, щиро розкаялась у скоєному.
З урахуванням наведених обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2, звільнивши їх від відбування покарання і визначивши різні іспитові строки, правильно застосувавши до них ст.75 КК України
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора м. Луцька залишити без задоволення. Вирок Луцького міськрайонного суду від 03 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1і ОСОБА_2залишити без змін.