УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця «30» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого Синельщікової О.В.

 Суддів: Куриленка О.С. Кателін В.П.

При секретарі:

Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Судакської міської ради, третя особа -ОСОБА_2 про відміну рішення сесії Судакської міської ради Автономної Республіки Крим за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від .30 березня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

На вказану постанову ОСОБА_1 принесено апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування зазначеної постанови, ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом вимог матеріального та процесуального права..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що рішення 35 сесії 4 скликання Судакської міськради від 31.03.2005р. про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0644га у власність не утискує ніяким чином права ОСОБА_1

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Судом встановлено, що раніше в жовтні 1997р. рішенням сесії Судакської міськради сторонам по справі була передана в постійне сумісне користування земельна ділянка площею 0,1074га як співвласникам будинку АДРЕСА_1.

Позивачу належить 2\5 вказаного будинку, а відповідачці відповідно 3\5.

Зі змісту п.4 ст. 120 Земельного Кодексу України вбачається, що при переході права власності на будівлю до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі.

При простому арифметичному обчисленні виходить що на 3\5 будинку припадає 3\5 загальної земельної ділянки, що відповідає 0.644га.

Таким чином оскаржуваним рішенням відповідачці передана у власність саме така земельна ділянка - 0,0644га.

Справа №22-а-4292/2006

При передачі ОСОБА_2 земельної ділянки у власність були дотримані вимоги СТ..118 ЗК України, межі ділянки відповідають проекту відводу та узгоджені відповідним чином.

Постанова суду відповідає вимогам ст.. 159 КАС України і доводами апеляційної скарги не спростовується. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до непогодження з постановою суду на підставі відсутності його згоди на отримання відповідачкою земельної ділянки у власність.

Але така позиція позивача не є підставою для скасування чи зміни постанови суду ухваленоь на підставі правильно встановлених обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від ЗО березня 2006 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від ЗО березня 2006 року - залишити без змін.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.. 212 КАС України.