УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця «30» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:   Синельщікової О.В. Суддів:   Куриленка О.С. КателінВ.П. При секретарі:   Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справа за позовом оздоровчого комплексу „Семидвір'я" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року позов оздоровчого комплексу „Семидвір'я" задоволено частково.

На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, висновки експертизи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з таких підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що винним в даній ДТП є ОСОБА_2, вина якого підтверджується постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 01.06.2004 року (а.с. 24), висновками автотехнічної експертизи (а.с. 75-79). На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України, ст. 88 ЦПК України стягнуто з ОСОБА_2 матеріальна шкода та судові витрати.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, вимогам матеріального та процесуального законів.

Одними із загальних підстав цивільно-правової відповідальності є наявність вини та зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) винної особи та шкідливими наслідками. Окремі випадки відшкодування шкоди незалежно від вини таких суб'єктів встановлені законом.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 порушив п.15.9 г, д, и, п. 19,4 ПДР України спростовуються висновками автотехнічної експертизи, згідно з якою, дії ОСОБА_3, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку із зіткненням, що сталося.

Справа №22-ц-4564/2006                  Головуючий в суді І інстанції: Хотянова В.В.

Доповідач: Куриленко О.С.

Постановляючи рішення в частині щодо визначення розміру матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив із звіту автотоварознавчого дослідження, висновки якого не дають колегії суддів підстав для сумніву в їх об'єктивності.

Клопотань про непогодження з висновками автотоварознавчого дослідження та призначення експертизи з цього приводу до суду від відповідачів не надходило.

Випадки обов'язкового призначення судом експертизи встановлені ст. 145 ЦПК України.

За таких обставин суд правомірно визначив розмір матеріальної шкоди на підставі наявних в справі доказів, не порушивши вимог ст. 59 ЦПК України.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.