УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1
Справа № 11-994 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 236 ПАРХЕТА А.В.
КПК України Доповідач в апеляційній інстанції
СУХОДОЛЬСЬКИЙ М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
суддів СУХОДОЛЬСЬКОГО M.І, ТАПАЛА Г.К.
з участю прокурора ІЩЕНКО В.І.
адвоката ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу за апеляцією обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду від 9 листопада 2006 p., якою скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи залишено без задоволення.
Згідно постанови суду ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на постанову прокурора м. Умані від 11.09.2006 року, якою порушено кримінальну справу і їй пред'явлено обвинувачення за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Скаржник вважає, що при порушенні кримінальної справи у прокурора не було приводів і підстав, оскільки в її діях відсутній склад злочину, тому просить постанову про порушення кримінальної справи скасувати.
Суд залишив скаргу ОСОБА_2 без задоволення мотивуючи це тим, що на час порушення кримінальної справи у прокурора були приводи та підстави для порушення кримінальної справи.
Крім цього, кримінальна справа порушена не відносно скаржниці, а відносно службових осіб ДВС м. Умані та Уманському районі, тому на думку суду ОСОБА_2 не має права на оскарження вказаної постанови.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Уманського міськрайонного суду від 9.11.2006 р. постановити ухвалу, якою скасувати постанову прокурора м. Умань про порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб ДВС м. Умань та Уманського району, посилаючись на те, що судом грубо порушені норми кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають обставинам справи, нічим не обґрунтовані і однобічні.
Захисником ОСОБА_2 ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу, в , якій він просить постанову суду скасувати, винести нову постанову, якою постанову прокурора м. Умані від 11.09.2006 року про порушення кримінальної справи скасувати, посилаючись на те, що при, порушенні кримінальної справи прокурором не були дотримані вимоги ст. ст. 94, 98 КПК України, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки злочину передбаченого ст. 364 КК України, суд не звернув уваги на ці обставини і нічим не обґрунтовуючи, вказав, що в прокурора були приводи та підстави для порушення кримінальної справи.
Суд також не звернув уваги на те, що описані в постанові про порушення кримінальної справи ознаки злочину, є обставинами цивільно-правових відносин, про що свідчать рішення Уманського міськрайонного суду та судової палати з цивільних справ апеляційного суду Черкаської області, які набрали законної сили.
Прокурором, що приймав участь у розгляді справи на апеляцію захисника ОСОБА_1 подано заперечення, в якому прокурор просить відмовити в прийнятті даної апеляції до свого провадження, оскільки скарга на його думку подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а постанову суду залишити без змін.
Крім цього прокурор вважає, що при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи були приводи та підстави для порушення кримінальної справи.
Що стосується наявності цивільно-правових відносин, то це не звільняє посадових осіб від кримінальної відповідальності у випадку встановлення вчинення ними злочинів.
Прокурор також вважає, що справа порушена за фактом, а не відносно конкретної особи, законно, оскільки виконавчі дії та дії направлені на реалізацію описаного арештованого майна вчинялися різними посадовими особами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та її адвоката, які підтримали свої апеляції і просили суд задоволити їх, думку прокурора, який просив відмовити ОСОБА_2 та її захиснику в задоволенні апеляцій, а постанову суду залишити без змін, перевіривши та обговоривши матеріали справи колегія судців вважає, що апеляції підлягають до задоволення, а постанови суду та прокурора підлягають скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень п. 2 Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 11.02.2005 року № 1, розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні кримінальної справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК суддя своєю мотивованою постановою залишає скаргу без задоволення, або задовольняє її та скасовує постанову про порушення кримінальної справи.
Як вбачається із змісту постанови суду, суддя не мотивував в постанові чи були приводи та підстави в прокурора для порушення кримінальної справи.
Констатуючи те, що приводом для проведення перевірки і порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_3, суд не звернув уваги на те, що дана заява належним чином не перевірена, не з'ясовані ознаки злочину передбачені ст. 364 ч. 2 КК України і справа порушена за фактом зловживання службовим становищем стосовно невизначених службових осіб ДВС у м. Умані та Уманському районі, тим самим прокурор не виконав вимоги ст. 97 КПК України.
Підстави для порушення кримінальної справи мають містити два необхідні елементи: 1) наявність ознак злочину в події, що стала відомою прокурору; 2)наявність достатніх даних, на основі яких встановлюються ознаки злочину.
Виходячи із змісту ст. 11 Кримінального кодексу України, під ознаками злочину слід розуміти суспільно небезпечне, винне та протиправне діяння за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність, вчинене осудною деліктоздатною особою.
Достатніми даними, які вказують на наявність ознак злочину слід вважати наявність об'єкту та об'єктивної сторони конкретного складу злочину і причетність певної особи до цього.
Крім цього суду слід було звернути увагу і на те, що в даному випадку злочин може бути вчинений лише певними суб'єктами, у зв'язку з чим їх виявлення входить в
поняття «встановлення ознак злочину». Тут закон пов'язує можливість кримінальної відповідальності тільки з діями осіб, які мають особливий статус - посадова особа. В такому разі ознаки злочину міститимуть в собі і дані про суб'єкт злочину, а кримінальна справа порушується щодо конкретної особи за конкретною статтею КК України.
При кваліфікації діяння за ст. 364 КК України слід встановити наявність у поведінці службової особи мотиву вчинення протиправного діяння. Відсутність мотиву виключає можливість кваліфікації діяння за ст. 364 КК України та свідчить лише про вчинення службовою особою дисциплінарного проступку, а в окремих випадках - службової недбалості.
Таким чином колегія суддів судової палати вважає, що підстав для порушення кримінальної справи в прокурора не було, оскільки відсутні ознаки злочину передбачені ст. 364 КК України в діях посадових осіб ДВС, не встановлений мотив злочину та причетність до його вчинення безпосередньо ОСОБА_2
Необгрунтованим є мотивування суду в тому, що скаржниця у скарзі поставила питання про скасування постанови про порушення кримінальної справи, оскільки кримінальна справа порушена не відносно неї, а відносно службових осіб ДВС у м. Умані та Уманському районі, тому необхідно її скаргу залишити без задоволення.
Вирішуючи дане питання, суд не звернув уваги на те, що правосуддя за своєю суттю визначається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Загроза порушення конституційних прав особи внаслідок незаконного порушення кримінальної справи може виникнути на будь-якому етапі розслідування останньої.
Як вбачається із наявних матеріалів, кримінальна справа порушена в протиріч вимогам ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за ст. 364 КК України, хоч органи досудового слідства зобов'язані були визначити, крім усього, і коло осіб, причетних до вказаного злочину, тим самим обмежили ОСОБА_2 на захист, в тому числі і судовий.
Коли їй пред'явили обвинувачення, як посадовій особі, а не будь-кому іншому, то вона і звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та сбовод, тому дії ОСОБА_2 щодо подачі скарги на постанову про порушення кримінальної справи є цілком законними.
Заперечення прокурора про те, що апеляцію захисника ОСОБА_1 слід повернути без розгляду, оскільки він пропустив строк на апеляційне оскарження колегія суддів відхиляє, оскільки захисником дотримано семиденний термін оскарження. Постанова суду була винесена 9 листопада, а апеляція подана 16 листопада 2006 р. Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України при обчисленні строків не береться до уваги той день і час від яких починається строк.
Не можна погодитись із доводами прокурора в своїх запереченнях про те, що в діях посадових осіб ДВС є ознаки злочину, передбачені ст. 364 КК України, оскільки питання правомірності та законності реалізації арештованого майна з прилюдних торгів вирішується в порядку цивільного судочинства судом, що передбачено прямо в законі.
Крім цього, дані питання вирішувалися в порядку цивільного судочинства, на що є відповідні рішення судів, які набрали законної сили.
Таким чином колегія суддів вважає, що як постанова про порушення кримінальної справи, яка не відповідає вимогам ст. ст. 94, 97, 98 КПК України так і постанова суду про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи є незаконними і тому підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_1 задоволити.
Постанову прокурора м. Умані про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ДВС у м. Умань та Уманському районі по факту зловживання ними службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України від 11 вересня 2006 року та постанову Уманського міськрайонного суду від 9 листопада 2006 року про залишення скарги ОСОБА_3 без задоволення на вказану постанову прокурора - скасувати.
Головуючий - підпис
Судці - підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
М.І. Суходольський