22-ц/775/1000/2014(м)

266/4112/13-ц

Категорія 48 Головуючий у 1 інстанції Сараєв І.А.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Песоцької Л.І., Ігнатоля Т.Г.,

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк»), про виділення частки зі спільної сумісної власності,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про виділення частки зі спільної сумісної власності.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 травня 2014 року визнано мирову угоду, що укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за умовами якої:

1. Сторони визнають нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.

2. Відповідач визнає за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину нежитлового приміщення, зареєстрованого як окремий об'єкт права власності, загальною площею 103,4 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

3. Позивач відмовляється від стягнення з відповідача на його користь витрат за надання правової допомоги та судового збору.

Провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та продовжити судовий розгляд справи.

ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» -Анділахая В.С., який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 215/26-486-191 від 6 грудня 2007 року у розмірі 253 110,03 грн. та за кредитним договором № 215/26-242-98 від 27 червня 2008 року в розмірі 551 612,80 грн.

На забезпечення виконання кредитного договору 6 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_3 передала в іпотеку банку нежиле приміщення розташоване по АДРЕСА_1.

13 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділення йому 1\2 частки нежилого приміщення, зареєстрованого як окремий об'єкт права власності, загальною площею 103,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ним право власності на цю частину нежилого приміщення (а.с.4).

26 травня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали суду заяву про мирову угоду.

Ухвалюючи рішення визнання мирової угоди та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що мирова угода, укладена між сторонами, не суперечить закону, здійснена в інтересах сторін і виконання умов мирової угоди не порушує прав та інтересів інших осіб.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Тобто, мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб'єктивні права та обов'язки. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Не може визнаватися судом мирова угода, в якій нічого не вирішено про долю заявлених позивачем вимог і умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами, або яка зачіпає права та інтереси інших осіб або стосується інших правовідносин.

Апеляційний суд вважає, що визнаючи мирову угоду у даній справі, суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 5 ст. 175 ЦПК України, з достатньою повнотою не перевірив, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують вони права та інтереси інших осіб і не врахував, що мирова угода стосується прав та інтересів ПАТ «Укрсоцбанк», яке, за кредитним договором № 215/26-486-191 від 6 грудня 2007 року та кредитним договором № 215/26-242-98 від 27 червня 2008 року, є іпотекодержателем майна, відносно якого було укладено мирову угоду.

Аналізуючи вказані норми, встановлені судом обставини та зміст визнаної судом мирової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі є незаконними, ухвалене в порушення норм процесуального права, оскільки предметом цієї угоди є передане в іпотеку майно, а тому, укладення в даному випадку мирової угоди без згоди іпотекодержателя, яким є ПАТ «Укрсоцбанк», неможливе.

Отже, визнавши укладену сторонами мирову угоду, суд порушив положення ст.175 ЦПК України, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк», скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 травня 2014 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М.Кочегарова

Судді: Л.І.Песоцька

Т.Г.Ігнатоля