ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. Справа № 809/2005/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: Мартинюк О.А.

представника відповідача: Федоріва В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області

до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця"

про стягнення заборгованості в сумі 21603,65 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 21603,65 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період з 29.01.2008 року по 28.01.2013 року в сумі 21603,65 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України донараховано відповідачу суму заборгованості за попередні роки, що виникла внаслідок помилки пенсійного органу. Просив в задоволення позову відмовити.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 07.06.2002 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2014 року. Відокремленим підрозділом відповідача є "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця", яка не є юридичною особою, і 19.08.2005 року взята на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі як платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2014 року, Положенням філії Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця", затвердженим наказом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" № 135 від 09.08.2005 року.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів, а саме: копії протоколу № 15719 від 18.08.2008 року, проведеного позивачем розрахунку стажу, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 06.02.2008 року № 157, заяви про призначення (перерахунок) пенсії від 24.04.2008 року, ОСОБА_3, який відпрацював відповідний стаж роботи у філії "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця" на роботі із шкідливими і важкими умовами праці та досяг визначеного віку, з 29.01.2008 року призначено та виплачувалася пенсія за віком на пільгових умовах по списку № 2 до досягнення пенсійного віку 29.01.2013 року.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають обов'язковому відшкодуванню.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі по тексту - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що колишньому працівнику відповідача, який досяг відповідного віку та отримав право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої проведена територіальними органами Пенсійного фону України в повному обсязі, а саме: ОСОБА_3 - 21603,65 грн. за період з 29.01.2008 року по 28.01.2013 року. При цьому, в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2013 рік, загальна сума виплаченої пенсії за вказаний період складає 44107,08 грн., частка плати відповідача - 48,98% (44107,08 грн. х 48,98% = 21603,65 грн.) (а.с.21).

За відповідачем на час звернення до суду рахувалася заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 29.01.2008 року по 28.01.2013 року в розмірі 21603,65 грн., яка ним несплачена.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

В судовому засіданні з'ясовано, що позивач на адресу платника страхових внесків - філії відповідача "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця" супровідним листом від 16.06.2014 року № 2783/04 надіслав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2013 року, що підтверджується копією фіскального чека про направлення рекомендованого листа № 7770101393335. Факт отримання вказаного листа філією представник відповідача не заперечив, проте вказав на те, що такий розрахунок за адресою юридичної особи не направлявся. Однак вказані заперечення не спростовують факту доведення до відома платнику страхових внесків розрахунку фактичних витрат по виплаті пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2, призначеної його колишньому працівнику ОСОБА_3 в сумі 21603,65 грн. Судом не виявлено порушень у розрахунку нарахованої і фактично виплаченої частини пільгової пенсії ОСОБА_3 з 29.01.2008 року по 28.01.2013 року.

Також судом встановлено з пояснень представника позивача про те, що відповідач не оскаржував дій позивача щодо проведення та виставлення йому вказаного вище розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2. Доказів протилежного суду не подано.

Щодо заперечень представника відповідача про порушення позивачем вимог пункту 6.8. вищевказаної Інструкції, то суд погоджується із доводами представника відповідача про порушення відповідачем вимог Інструкції в частині невиконання позивачем обов'язку про направлення відповідачу, його філії - "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця", з урахуванням пункту 6.4 Інструкції, протягом 2008-2013 років відповідних розрахунків з відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії ОСОБА_3 Однак суд вважає, що таке порушення Інструкції, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, не позбавляє відповідача обов'язку, передбаченого вже Законом, а саме: пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і не змінює його змісту та обсягу, по відшкодовуванню нарахованої і виплаченої Управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області колишньому працівнику відповідача - ОСОБА_3 пільгової пенсії по списку № 2 за вказаних період. Тобто вказане порушення, на переконання суду, допущене відповідачем, як самостійна обставина не може буди достатнім обґрунтуванням для припинення обов'язку відповідача по відшкодуванню заборгованості в сумі 21603,65 грн.

Щодо дотримання строків давності стягнення боргу в даній справі, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. За наведеного, враховуючи, що відповідно до положень частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", порядок стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків застосовується також і до відшкодування фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки давності щодо стягнення боргу в даній справі не застосовуються.

Відповідачем не відшкодовано сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 21603,65 грн.

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 31790584, місцезнаходження: 76004, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Є. Петрушевича, будинок 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551073, що знаходиться за адресою: 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вулиця Шевченка, будинок 64) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_3, за період з 29.01.2008 року по 28.01.2013 року, в розмірі 21603 (двадцять одну тисячу шістсот три) гривні 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 08.07.2014 року.