УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючої      Червинської М.Є.,

суддів:  Висоцької B.C.,          Лоленко А.В.,

Новодворської О.І.,    Біляєвої О.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сигма-Фенікс" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про скасування нотаріальної дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2006 року,

встановила:

У лютому 2006 року ТОВ „Сигма-Фенікс" звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про скасування нотаріальної дії. Посилались на те, що на підставі договору купівлі-продажу є власниками нежилого будинку, об"єкт нерухомості зареєстрований в Київському міському БТІ, 9 квітня 2004 року до відповідачки з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу звернувся ОСОБА_2, відповідачем йому було відмовлено у видачі дублікату договору, проте в подальшому такий дублікат відповідачем був виданий. Дублікат договору став підставою для незаконного продажу вказаного нежилого приміщення. Просили позов задовольнити, скасувати неправильно вчинену нотаріальну дію щодо видачі дублікату договору купівлі-продажу

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 8 червня 2006 року позов задоволений, скасовано незаконно вчинену відповідачкою ОСОБА_1 нотаріальну дію щодо видачі дублікату договору купівлі-продажу нежилого будинку.

Справа № 33-408кс08          

Категорія 26

Головуючий у першій інстанції Зіміна В.Б.

Суддя-доповідач Черемиська М.Є.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу відповідачки без розгляду, суддя апеляційного суду виходив з того, що заява позивачки про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подані з порушенням процесуальних строків, а також відповідачкою не сплачений збір на інфомаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 294, 295 ЦПК України. Проте з такими висновками погодитись неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції рішення по справі було проголошене 8 червня 2006 року, 19 червня 2006 року відповідачка подала заяву про апеляційне оскарження рішення суду, апеляційна скарга надійшла поштою й зареєстрована в місцевому суді 12 липня 2006 року, з штемпеля на конверті вбачається, що апеляційна скарга була відповідачкою здана на пошту 10 липня 2006 року ( а. с. 116).

Відповідно до вимог частини 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Частиною 3 статті 70 ЦПК передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції припадав на 18 червня 2006 року, оскільки день був вихідним -неділя, останнім днем строку на подання заяви про апеляційне оскарження було 19 червня 2006 року, відповідно до зазначених вимог процесуального закону. Оскільки відповідачка подала заяву про апеляційне оскарження в перший робочий день після вихідного, на який припало закінчення процесуального строку, висновок судді про недодержання відповідачкою строку на подання заяви на апеляційне оскарження рішення суду є помилковим.

Частиною 6 статті 70 ЦПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв"язку.

З матеріалів справи вбачається, що останнім днем закінчення строку на подачу апеляційної скарги було 8 липня 2006 року, вказаний день був неробочим - субота, відповідачка в перший робочий день після вихідного 10 липня 2006 року здала на пошту апеляційну скаргу, про що свідчить штемпель на конверті. Таким чином, відповідно до вимог ч. ч.3, 6 статті 70 ЦПК України висновок про пропуск відповідачкою строку на подачу апеляційної скарги також зроблений з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Зазначивши в ухвалі, що підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду є несплата стороною витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, суддя не врахував, що процесуальним законом пов"язане залишення апеляційної скарги без розгляду за підстав пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення. Несплата державного мита, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення та інші недоліки апеляційної скарги можуть бути підставою для залишення апеляційної скарги без руху відповідно до вимог ст. ст. 295, 297 ЦПК України, й подальшого повернення скарги в разі не усунення недоліків скарги.

Ухвала судді не відповідає зазначеним нормам процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 333, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2006 року скасувати, передати питання щодо прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 8 червня 2006 року до апеляційного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.