Номер справи: 6-2

У Х В А Л А

5 січня 2009 року                                            Маневицький районний суд Волинської області

в складі:   головуючого - судді                                         Невара О.В.,

                 при секретарі                                                      Матвійчук Н.В.,

з участю  стягувача                                                             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі подання відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виплаті аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

8 грудня 2008 року ВДВС Кілійського районного управління юстиції Одеської області звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виплаті аліментів. Свої вимоги обґрунтували тим, що у них на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-32 від 28.02.2006 року, виданий Маневицьким районним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 4.01.2006 року та до їх повноліття. ОСОБА_2 зареєстрований АДРЕСА_1. Свої зобов'язання по сплаті аліментів боржник належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 28.11.2008 року утворилась заборгованість на загальну суму 8308 грн. 13 копійок. Провести співбесіду з боржником щодо погашення заборгованості по аліментах та надання пояснень щодо тривалої невиплати аліментів або арештувати його рухоме та нерухоме майно неможливо, так як він по місцю реєстрації відсутній, постійно виїжджає на заробітки в РФ. Вважають, що наявність у ОСОБА_2 невиконаних зобов'язань по аліментах, покладених на нього рішенням Маневицького районного суду Волинської області, є підставою для обмеження йому у праві виїзду за межі України, оскільки він свої аліментні зобов'язання не виконує у повній мірі відповідно до рішення суду та не вживає заходів до їх виконання, перешкодою у примусовому виконанні рішення суду є те, що боржник постійно виїжджає до РФ на заробітки, та на зазначену територію повноваження державної виконавчої служби не поширюються, а тому виконати рішення суду немає змоги. Посилаючись на зазначені обставини, просили суд винести ухвалу про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виплаті аліментів згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області.

Представник ВДВС Кілійського районного управління юстиції Одеської області на неодноразові виклики для уточнення вказаних у поданні вимог в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутності, хоча ВДВС Кілійського РУЮ завчасно у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

            Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.

            Заслухавши думку стягувача ОСОБА_1, проаналізувавши матеріали справи, суд ухвалив - проводити судове засідання у відсутності представника ВДВС та боржника ОСОБА_2

Згідно ст. 217 ЦПК України, на яку посилається ВДВС у своєму поданні, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати  відстрочку або розстрочити  виконання, вжити заходів для  забезпечення  його  виконання, про що зазначає в рішенні. Разом з тим, зі змісту даної статті ЦПК вбачається, що визначення порядку виконання рішення, надання  відстрочки або розстрочення його виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання проводиться судом при ухваленні рішення, про що зазначається безпосередньо в судовому рішенні, а не на стадії його виконання.

Зі змісту ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року, на яку посилається ВДВС у поданому до суду поданні, вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом,  неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснює необхідні заходи щодо  своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове  виконання рішення (виконавчий документ) у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.    Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення, з заявою про видачу  дубліката  виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення. Разом з тим, відповідно до ст. 4 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення  стягнення  на  заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення  у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виплаті аліментів не відноситься до заходів примусового виконання рішень, що визначені Законом України „Про виконавче провадження”, а також не є способом виконання рішення суду.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні подання ВДВС Кілійського районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виплаті аліментів слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 208-210, 217 ЦПК України, ст.ст. 4, 5 Закону України „Про виконавче провадження”, суд, -

У Х В А Л И В:

            У задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виплаті аліментів відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

                                               Суддя: