Справа № 22 -415-2008 Головуючий у 1 інстанції - Гончар В.М.
Категорія 19, 20, 56 Доповідач - Суровицька Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Авраменко Т.М.
суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.
при секретарі - Слюсаренко Н.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - відділ державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно, виключення майна з акту опису.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа- Відділ державної виконавчої служби Кіровоградського рай управління юстиції про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно та виключення майна з акту опису.
Посилався на те, що 29 жовтня 2006 року між ним та ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 36 га, що знаходиться за цією ж адресою.
Згідно п.6 договору продавець ОСОБА_2 зобов'язався протягом дводенного терміну з моменту підписання договору, нотаріально посвідчити
договір купівлі-продажу, однак до даного часу відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.
Просив суд визнати вказаний договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 29 жовтня 2006 року, укладений з ОСОБА_2, дійсним та визнати за ним право власності на зазначене майно.
У зв'язку з тим, що 1 листопада 2007 року при примусовому виконанні рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 18 липня 2007 року про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, здійснено опис і арешт, належного йому майна - жилого будинку та земельної ділянки, просив суд виключити майно з акту опису.
Рішенням Кіровоградського райсуду від 26 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач, представник відповідача ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_3 заперечив проти доводів скарги і просив рішення суду залишити без зміни.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із частково із наступних підстав.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч.2 ст.220 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в п.1 договору купівлі-продажу не зазначено весь склад нерухомого майна відповідно до технічного паспорту, крім того позивач не довів належними доказами ухилення відповідача ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення договору.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може із наступних підстав.
З матеріалів справи та пояснень позивача, представника відповідача ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли згоди щодо всіх істотних умов угоди.
ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, земельну ділянку, а ОСОБА_1 сплатив вартість нерухомого майна, що визначена в договорі купівлі-продажу.
Ці обставини підтверджуються письмовим доказом - договором купівлі-продажу з підписами сторін, наявністю у позивача правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями, на земельну ділянку, актом опису і арешту майна від 1 листопада 2007 року, в якому зазначено, що на час його складання в будинку проживав саме ОСОБА_1 Йому ж на відповідальне зберігання державним виконавцем було передано вказане майно (а.с. 10-11).
Також та обставина, що відповідач ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв нерухоме майно і користується ним, підтверджується: показами свідка ОСОБА_4, державного виконавця, яка пояснила, що при складанні опису і арешту майна було з'ясовано, що в житловому АДРЕСА_1, проживає позивач із сім'єю; договором № 7624 від 27 листопада 2006 року про надання послуг з газопостачання; актами про обстеження будинку від 18 листопада 2006 року та встановлення газового обладнання від 23 листопада 2006 року, які скріплені підписом позивача; квитанціями про оплату послуг з встановлення газового обладнання від 27 листопада 2006 року; актом опису і арешту майна, згідно якого позивач станом на 1 листопада 2007 року проживав у АДРЕСА_1 і прийняв нерухоме майно на відповідальне зберігання; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 серпня 2006 року, отриманим ОСОБА_2 для підтвердження права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та на земельну ділянку, для підтвердження складу майна та його вартості.
Цими ж доказами спростовуються пояснення представника відповідача ОСОБА_3 про те, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є фіктивним, вчиненим внаслідок
зловмисної домовленості сторін з метою приховати майно від примусової реалізації для виконання заочного рішення Ленінського райсуду М.Кіровограда від 18 липня 2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за умовами договору купівлі-продажу, а відповідач ОСОБА_2 лише частково - передав нерухоме майно покупцю, а нотаріальне посвідчення , відповідно до умов п.6 договору, не здійснив.
Як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач, він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, однак відповідач посилався на відсутність у нього коштів, оскільки отриманими коштами за продане майно він розрахувався з іншими особами, перед якими мав заборгованість.
Ці обставини підтвердив і представник ОСОБА_2, який пояснив, що відповідач мав матеріальні труднощі, продав належне йому нерухоме майно і розрахувався по деяким боргам, а коштів на нотаріальне посвідчення договору не залишилось.
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним факт того, що відповідач ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення договору і саме з його вини вказаний договір не був нотаріально посвідчений.
Позивачем доведено наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за ним права власності на нерухоме майно, тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, не застосував до правовідносин, які склались між сторонами, частину другу статті 220 ЦК України, тому відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що при примусовому виконанні заочного рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 18 липня 2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики, 1 листопада 2007 року державним виконавцем проведено опис і накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, на земельну ділянку , розташовані в АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про виключення майна з опису з тих підстав, що не підлягають задоволенню
вимоги про визнання договору купівлі-продажу та про визнання права власності на майно.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 22 січня 2008 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_3
Заочне рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 18 липня 2007 року скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.
У зв'язку із скасуванням заочного рішення, виконавче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, закінчено.
Оскільки виконавче провадження закінчено, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про виключення нерухомого майна із акту опису і арешту майна від 1 листопада 2007 року, відповідно колегія суддів саме з цих підстав приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги.
Відповідно до п.п.»а» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» розмір ставки державного мита із позовних заяв складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.
При подачі позову до суду позивач сплатив державне мито в сумі 51 грн. (а.с.1), хоча ціна позову складає 215 663 грн.
Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає до стягнення недоплачений судовий збір в сумі 1649 грн. (1700 грн. - 51 грн.=1649 грн.)
На підставі ст.657, ч.1 ст.377, ч.1, ч.2 ст.220 ЦК України, ч.1 ст. 120 ЗК України, керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2007 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно задовольнити .
Визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями за номером «23-А», що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 36 га, розташованої в АДРЕСА_2, укладений 29 жовтня 2006 року між ОСОБА_2, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем.
Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними АДРЕСА_1.
Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 36 га, розташовану в АДРЕСА_2.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1649 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.