АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-6028/2006                                         Головуючий 1 інстанції Чернеткова Л. А.

Категорія 10                                                          Доповідач Болтунова Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2006 року Колегія судців судової палати з цивільних спраї апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О. суддів - Болтунової Л.М., Лаченкової О.В. при секретарі - Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ)' цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стя­гнення неустойки (пені) по заборгованості по сплаті аліментів, -

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2006 року в позові ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивачка звернувся з апеля­ційною скаргою, в якій просила рішення скасувати і ухвалити нове про задово­лення її позову в повному обсязі вважаючи, судом неправильно були застосо­вані норми матеріального права, мали місце порушення процесуального закону і неповно були з'ясовані всі обставини по справі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді пер­шої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2006 року до суду зверну­лася позивачка з позовом до колишнього чоловіка і просила стягнути з нього на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 10 615,17 грн.

Приймаючи до свого провадження дану заяву, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України і не уточним вимоги позивачки.

Так, з позову видно, що ОСОБА_1 просила стягнути неустойку (пеню) з відповідача за  період з 15 червня 2004 року по 21 березня 2006 року.

Між тим, згідно до її розрахунку на зазначений період позивачка вказує заборгованість, яка виникла за минулі роки, тобто до вступу в закону силу нор­ми, який передбачає звернення з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, районний суд фактично не встановив дійсні обставини по справі, не з'ясував і не перевірив які суми, за які роки були нара­ховані і сплачені відповідачем позивачці, та який розмір заборгованості і пере­плати мав місце.

Не звернув уваги суд першої інстанції і довідки - розрахунки, які знахо­дяться в матеріалах справи та суперечать одна одній, а також на суперечність ним пояснень представника 3-ї особи ДВС у Ленінському районі м. Дніпропет­ровська Рибальченко О.В. та не дав їм належної правової оцінки. (а.с. 10-12,57) В судове засідання апеляційної інстанції представником ДВС Хребто Ю.Ю. була надана довідка - розрахунок, яка належним чином не оформлена і також суперечить вищевказаним довідкам по суті.

Даючи пояснення в ході розгляду зазначеної справи в апеляційному суді представник позивачки частково змінив вимоги апеляційної скарги та просив ухвалити нове рішення знизивши розмір позовних вимог, однак розрахунку са­мої суми та інших доказів з цього приводу надати не зміг.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд посилався на те, що вина відпові­дача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів в суді не встановлена.

З таким висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки він супе­речить вимогам закону та матеріалам справи, а сама справа була розглянута з порушенням процесуального та матеріального права, які є підставою для скасу­вання рішення суду та направлення на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 314.315, 317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 серпня 2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголо­шення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верхов­ного Суду України протягом двох місяців з дня набрання її законної сили.