Справа № 160/327/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Вознюк І.І.

Провадження № 22-ц/773/1126/14 Категорія: 27 Доповідач: Стрільчук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

при секретарі - Шугаловій О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Зленка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа на стороні відповідача інспекція з питань захисту прав споживачів у Волинській області, про визнання нікчемним договору, що обмежує права споживача, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Локачинського районного суду від 12 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 жовтня 2010 року між сторонами був укладений кредитний договір, проте кредит в натурі йому не надавався. Договором передбачена плата за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 264,39 грн., яку відповідач має право нараховувати на власний розсуд, що є незаконним. Всупереч вимогам п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до укладення договору відповідач не надав йому необхідної інформації, тобто уклав договір із застосуванням нечесної підприємницької практики.

На виконання спірного договору ним сплачено відповідачу 55970,15 грн. основної суми кредиту, 38269,45 грн. відсотків, 13483,89 комісії, проте відповідач не виконав умову договору про видачу йому кредиту готівкою.

У зв'язку з викладеним просив визнати нікчемним кредитний договір № 1295-0171002/ФКВ від 26 жовтня 2010 року, укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк», стягнути з відповідача на його користь в порядку реституції 107723 грн. 49 коп. надміру сплачених коштів згідно з договором.

Ухвалою Локачинського районного суду від 12 червня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.

В запереченні відповідач ПАТ «Дельта Банк» просить відхилити апеляційну скаргу, зазначаючи про її безпідставність.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в суді.

Однак такі висновку суду не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Пунктом 7.1 укладеного сторонами кредитного договору від 26 жовтня 2010 року дійсно передбачено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні договору, чи у зв'язку з ним або випливають з нього (включаючи, але не обмежуючись - визнання цього договору недійсним або дійсним, укладеним або неукладеним) вирішуються постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків (а. с. 6-7).

04 червня 2014 року до суду надійшло письмове заперечення відповідача ПАТ «Дельта Банк» проти розгляду справи в Локачинському районному суді з посиланням на вказану умову кредитного договору (а. с. 182-184).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд не врахував, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 доповнено пунктом 14 згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2983-VI) третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку.

В даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом як споживач послуг ПАТ «Дельта Банк» з приводу захисту своїх прав як споживача, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно інформації, яка має бути надана кредитодавцем споживачу перед укладенням договору споживчого кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, на час розгляду справи даний спір не підвідомчий третейським судам.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701- ІV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції.

За таких обставин, залишивши позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд фактично відмовив позивачу у праві на судовий розгляд його справи, що суперечить положенням ч. 2 ст. 124 Конституції України, за якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та допущеними ним порушеннями норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про залишення заяви без розгляду, оскаржувану ухвалу слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі п. п. 3, 4 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Локачинського районного суду від 12 червня 2014 року в даній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: