Справа № 22ц-6640\06 Головуючий у суді 1 інстанції Тимченко CO.
Категорія 40 Доповідач Перцова В.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Перцової В.А.
Суддів Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до "ВАТ "Павлоградвугіля" про визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним, поновленні на роботі, виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційної скаргою і просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні його позову до ВАТ "Павлоградвугілля" про визнання незаконним розпорядження НОМЕР_1 про звільнення його з роботи незаконним, поновлення його на попередній роботі в якості електрослюсаря підземного шахти "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля", стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 27 січня 2005 року по день поновлення на роботі, а також моральної шкоди в сумі 100000 грн., і задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, не врахував його заперечення, щодо порушення з боку відповідача правил техніки безпеки, не дав належної оцінки поясненням свідків і суперечливим доказам, наданим відповідачем, не прийняв до уваги, що перші два порушення, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є незначними, не розглянув по суті його вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач перебував у трудових правовідносинах з відповідачем з 1 жовтня 1979 року, з 1 квітня 1992 року працював підземним електрослюсарем 5 розряду. 23 червня 2004 року він був звільнений за п.З ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни. Розпорядженням від 29 листопада 2004 року він був поновлений на роботі на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду від 23 листопада 2004 року.
28 грудня 2004 року ОСОБА_1 по закінченні зміни не здав своєчасно головний світильник, саморятівник та жетон "Виїзд", у зв'язку з чим, розпорядженням НОМЕР_2 йому було оголошено догану і він був позбавлений премії за підсумками роботи у грудні 2004 року на 100% за порушення п.1.1.8. Правил безпеки у вугільних шахтах, п. 4.5. Правил внутрішнього трудового розпорядку, п.5.7. Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників, ІТП і службовців філії ВАТ "Павлоградвугілля" "Шахта "Павлоградська", п. З розпорядження "Про покращення стану табельного обліку" № 1755 від 30 вересня 2004 року, п.2.2.30. "Інструкції з охорони праці №21 електрослюсаря підземного.
Розпорядженням НОМЕР_3 ОСОБА_1 було оголошено догану і він був позбавлений виробничої премії за січень 2005 року на 25% за порушення п. 5.7. Правил внутрішнього трудового розпорядку, п. З розпорядження від ЗО вересня 2004 року № 1755 "Про покращення стану табельного обліку", п.1.1.8 Правил безпеки у вугільних шахтах та п.1.7 Інструкції з охорони праці № 21 електрослюсаря підземного, оскільки 5 січня 2005 року він у 1 зміну отримав наряд, пішов до допоміжного стволу і поїхав у шахту, не віддавши жетон "Спуск" стволовому на поверхні.
20 січня 2005 року під спуску в шахту ОСОБА_1 самовільно відкрив двері кліті, не підкорився вимогам чергового по спуску людей у шахту; не виконав виданий йому наряд на розвантаження насосу; при видачі наряду та інструктажі в нарядній висловлювався нецензурними словами та погрозами на адресу начальника дільниці.
Так як раніше до нього вже застосовувались дисциплінарні стягнення, розпорядженням від 27 січня 2005 року, у зв'язку із допущеними зазначеними порушеннями, ОСОБА_1 було звільнено за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правил внутрішнього трудового розпорядку та інструкції з охорони праці по п. З ст. 40 КЗпП України.
Вищенаведені обставини підтверджуються доповідними записками майстра лампової шахти ОСОБА_2 від 29 грудня 2004 року, ламповщиці ВТБ шахти ОСОБА_3 від 28 грудня 2004 року, ламповщиці ВТБ шахти ОСОБА_4 від 28 грудня 2004 року, ламповщиць шахти ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 28 грудня 2004 року, заступника начальника зміни РГВ шахти ОСОБА_7 від 20 січня 2005 року, начальника ділянки УВО шахти ОСОБА_8 від 20 січня 2005 року, актами НОМЕР_4 про відкриття контейнеру спецодягу позивача, від 20 січня 2005 року, складеного бригадиром електрослюсарів ОСОБА_9 в присутності робітників шахти про поведінку позивача під час проведення наряду, від 21 січня 2005 року, складеного начальником УВО шахти ОСОБА_8 про невиконання позивачем наряду, службовими записками інспектора трудової дисципліни шахти ОСОБА_10 від 29 грудня 2004 року і від 5 січня 2005 року, пояснювальною електрослюсаря УВО ОСОБА_11, показаннями допитаних в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, а також поясненнями самого позивача, який визнав, що 28 грудня 2004 року він дійсно не здав після роботи лампу, саморятівник і жетон, так як дуже поспішав, а 5 січня 2005 року - не залишив жетон "Спуск" при спуску в шахту.
З наказами, щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позивач був ознайомлений, про що свідчать акти від 4 січня 2005 року і від 17 січня 2006 року. Порушень трудового законодавства при його звільненні допущено не було.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що міськрайонний суд, виходячи з вимог п. З ст. 40 КЗпП України, прийшов до правильного висновку, що позивач був звільнений обґрунтовано і відмовив в задоволенні його позовних вимог.
Доводи в апеляційній скарзі позивача про неповне з'ясування судом обставин справи і неналежну оцінку доказів, є безпідставними, оскільки суд з'ясував всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, дослідив всі докази, надані сторонами і дав їм належну оцінку у відповідності до встановлених обставин справи. Факти порушень, допущених ним 28 грудня 2004 року і 5 січня 2005 року, позивач сам не заперечував; докази про порушення, допущені ним 20 січня 2005 року, нічим не спростовані. Те, що він допустив перші два порушення випадково, у зв'язку з тим, що поспішав, не є підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності. Посилання позивача на те, що він не міг виконати наряд по розвантаженню насосу один із застосуванням наданого йому пристрою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наряд на виконання цієї роботи позивач отримав разом із двома іншими робітниками. Крім того, звільнення позивача пов'язано і з іншими порушеннями, допущеними ним у цей день.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи позивача про його незаконне виключення з профспілкової організації, так як це питання він має можливість вирішити в установленому законом порядку, предметом розгляду даної справи воно не являється.
Безпідставними є і доводи позивача про те, що суд не розглянув його вимоги про відшкодування моральної шкоди, так як суд не встановив ніяких порушень прав позивача з боку відповідача, тобто, підстави для задоволення зазначених вимог позивача відсутні. Допущені судом порушення норм процесуального права, на які посилається позивач -порушення строку розгляду справи, несвоєчасне вирішення питання про видачу копій документів і роз'яснення рішення, не є підставою для скасування рішення.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з
цього часу.
Судді: