Справа № 22ц- 6710\06 Категорія    33

Головуючий у суді 1 інстанції Болоніна М.Б. Доповідач Перцова В.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року

Головуючого судді

Суддів

При секретарі

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Перцової В.А.

Козлова С.П., Повєткіна В.В.

Білоус A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили    право користування жилим приміщенням, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просив визнати їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачки - його колишня дружина і дочка у 1994 році виїхали із зазначеної квартири на інше постійне місце проживання до міста Кривого Рогу і з цього часу без поважних причин квартирою не користуються, оплату за квартиру і комунальні послуги не проводять. Він зареєстрував інший шлюб, у нього є неповнолітня дитина. Він ремонтує квартиру, сплачує борги по оплаті, іншого житла не має.

Рішенням Вільногірського міського суду від 6 вересня 2006 року позов задоволено.

ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій

просить скасувати рішення в частині визнання її такою, що втратила право користування

квартирою, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального права

дійсні обставини справи і докази, які свідчать про те що вона не втратила право         -

користування спірним житловим приміщенням.

Задовольняючи позов про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірною квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що вона у 1994 році разом з матір'ю вибула із квартири на інше постійне місце проживання.

З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 проживала разом із батьками в квартирі АДРЕСА_1, яка була отримана її батьком - ОСОБА_1 у 1986 році, в тому числі і на неї (а.с.7). Згідно з рішенням Вільногірського міського суду від 6 січня 1994 року шлюб між батьками ОСОБА_3 було розірвано, мати -ОСОБА_2 виїхала в м. Кривий Ріг, а вона, будучи на той час неповнолітньою, спочатку проживала з матір'ю, а потім виховувалась і мешкала в м. Вільногорську у бабусі. Після закінчення у 2002 році середнього учбового закладу у м. Вільногірську , ОСОБА_3 поступила до Криворізької філії Європейського університету , з денною формою навчання. В період проживання в м. Вільногірську ОСОБА_3 бувала в спірній квартирі.

ОСОБА_1 спірною квартирою також не користувався, оплату за квартиру і комунальні послуги не проводив; з січня 2001 року в квартирі було відключено газ та воду.

Вищезазначені обставини підтверджуються атестатом про повну загальну середню освіту, яку ОСОБА_3 отримала у середній загальноосвітній школі №4 м. Вільногірська ( ар. с. 32), довідкою про її навчання з 1 вересня 2002 року у Криворізькій філії Європейського університету ( ар. с. 31), заявами та актами про відключення та підключення газу (ар. с. 47 -50), рахунком за опломбування вентилю на воду (ар. с. 54), а також поясненнями самого позивача ( ар. с. 116,120), показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 залишила квартиру будучи неповнолітньою, не користувалась нею з поважних причин і не могла самостійно захистити свої права на користування квартирою, з 2002 року за нею зберігається спірне жиле приміщення у зв'язку з навчанням, а також те, що іншого постійного місьця проживання у неї немає і те, що ОСОБА_1 сам не користувався квартирою ; керуючись ст.ст. 64,71. 107 ЖК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення суду в частині визнання її такою, що втратила право на користування спірною квартирою і зняття з паспортної реєстрації скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовити, а також скасувати рішення суду в частині стягнення  з неї витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В решті рішення суду не оскаржується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вільногірського міського суду від 6 вересня 2006 року скасувати в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1, зняття її з паспортної реєстрації за вказаною адресою та стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути Оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Судді: