Справа № 141/577/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року смт. Оратів

Оратівський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Слісарчука О.М.

при секретарі Симоненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором та відшкодування моральної шкоди, за участю представника позивача ОСОБА_3 , у відсутності відповідача ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором та відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором в розмірі 128796 гривень 54 копійки, моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп. та судові витрати., не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи через засоби масової інформації в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору. Оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 письмових заперечень проти позову не надав.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобов'язань, що регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідно до рішення №255 XXI сесії V скликання Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,10 га, розташовану в садовому товаристві "Кооператор, що в с. Дерев'янки Васильківського району Київської області.

07.06.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, фізичною особою - підприємцем, який займається будівельними роботами укладено договір №1 про будівництво будинку за адресою с. Дерев'янки Васильківського району Київської області садове товариство "Кооператор" за подібним проектом "Чижик". Строк виконання договору до жовтня 2011 року.

На виконання умов договору ОСОБА_1 07.06.2011 року передав ОСОБА_2 відповідно п. 2.1. договору передплату для будівництва у сумі 43000 грн. 00 коп. (сорок три тисячі гривень 00 копійок) та 07.07.2011 року кошти в сумі 37000 грн. 00 коп. (тридцять сім тисяч гривень 00 копійок), які відповідач ОСОБА_2 отримав, що підтверджується додатком до договору №1 від 07.06.2011 року та розписками від 07.06.2011 року та від 07.07.2011 року.

Відповідно до розписки від 22.08.2011 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 кошти у сумі 45000 грн. 00 коп. (сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок.)

Відповідно до платіжного доручення від 02.09.2011 року реєстраційний номер переказу 07931336 відділення "Черкаська обласна дирекція" ПАТ КБ "Правекс-Банк" ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 7070 грн. 00 коп. (сім тисяч сімдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 26.09.2011 року реєстраційний номер переказу 08027121 відділення "Черкаська обласна дирекція" ПАТ КБ "Правекс-Банк" ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 5656 грн. 00 коп. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 04.10.2011 року реєстраційний номер переказу 08064669 відділення "Черкаська обласна дирекція" ПАТ КБ "Правекс-Банк" ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 4020 грн. 00 коп. (чотири тисячі двадцять гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 28.05.2012 року реєстраційний номер переказу 09417363 ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 4040 грн. 00 коп. (чотири тисячі сорок гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 15.06.2012 року реєстраційний номер переказу 09473294 ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 6072 грн. 00 коп. (шість тисяч сімдесят дві гривні 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 19.06.2012 року реєстраційний номер переказу 09481759 ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 6274 грн. 40 коп. (шість тисяч двісті сімдесят чотири гривні сорок копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 27.09.2012 року реєстраційний номер переказу 09732190 ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 1530 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот тридцять гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 01.10.2012 року реєстраційний номер переказу 09741282 ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 1525 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 09.10.2012 року реєстраційний номер переказу 09761665 ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 4048 грн. 00 коп. (чотири тисячі сорок вісім гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 30.05.2013 року реєстраційний номер переказу 934266387578 ПАТ "Приват-Банк" м. Черкаси ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Відповідно до платіжного доручення від 23.09.2013 року реєстраційний номер переказу 2943006507 ПАТ "Приват-Банк" м. Черкаси ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Всього ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 1702358 грн. 00 коп. (сто сімдесят тисяч двісті тридцять п'ять гривень 00 копійок).

Відповідно до договору банківського вкладу №859/06-023-201 від 17.02.2009 року ОСОБА_1 відкрив вклад у акціонерному-комерційному банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" на суму 7000 грн. 00 коп. (сім тисяч гривень 00 копійок) з 13/% річних.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконав будівельні роботи в повному обсязі, порушив всі строки їх виконання, а інші виконував неякісно.

Відповідно до довідки №88 від 25.04.2014 року про вартість виконаних робіт виданої ТОВ "Контакт-Сервіс" вартість виконаних робіт по будівництву одноповерхового житлового будинку в с. Дерев'янки Васильківського району Київської області, який будував ФОП ОСОБА_2 згідно договору №1 від 07.06.2011 року складає 78422 грн. 80 коп. (сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять дві гривні вісімдесят копійок).

Таким чином, борг відповідача ОСОБА_2 складає 91812 грн. 00 коп. (дев'яносто одна тисяча вісімсот дванадцять гривень 00 копійок).

09.12.2013 року ОСОБА_1 направив претензію відповідачу ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення йому коштів у сумі 91812 грн. 00 коп. Однак відповідач ОСОБА_2 на дані вимоги проігнорував, суму заборгованості не погасив.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Станом на 21.05.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить: 91812,00 грн. - основна сума боргу за невиконання зобов'язання; 6123,54 грн. - 3 % річних від простроченої суми; 26518,20 грн. - сума втраченої вигоди; 4342,17 грн. - індекс інфляції за весь час прострочення.

Умовами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 18.09.2013 року № 6-63цс13 згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях, нервовому потрясінні, неможливістю проживати в будинку, тому при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує характер спричиненої позивачу шкоди, глибини фізичних та душевних страждань.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги розумності і справедливості, матеріального стану відповідача,а тому вважає за можливе стягнути на користь позивача у відшкодування спричиненої моральної шкоди 5000 грн. 00 коп.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що рішення ухвалено на користь позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 243 гривень 60 копійок та витрати пов'язані, з публікацією в пресі оголошення про виклик в сумі 120 грн. Крім цього, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 88 ЦПК України, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору його слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст.ст. 16, 525-527, 610-612, 624-625, 653, 1167 ЦК України, ст.ст. 21, 22, 23 Закону України "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 224 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором та відшкодування моральної шкоди - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Синарна Оратівського району Вінницької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Плахтянка Макарівського району Київської області суму боргу за договором в розмірі 128796 гривень 54 копійки (сто двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Синарна Оратівського району Вінницької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Плахтянка Макарівського району Київської області моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Синарна Оратівського району Вінницької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Плахтянка Макарівського району Київської області судові витрати в сумі 363 грн. 60 коп. (триста шістдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Синарна Оратівського району Вінницької області на користь держави судовий збір в сумі 1287 грн. 97 коп. (одна тисяча двісті вісімдесят сім гривень дев'яносто сім копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ О.М. Слісарчук

Повний текст рішення виготовлено 01.07.2014 року