УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Фединяка В.Д.,
суддів: Ясеновенко Л.В., Соколовського В.М.,
секретаря Сем"янчук С.Й.,
за участю: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2006 року у справі за позовом апелянта до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про перерахунок раніше призначеної пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про стягнення 83255,76 грн. недоплаченої пенсії та з вимогою зобов'язати відповідача перерахувати раніше призначену йому пенсію як військовослужбовцю відповідно законодавства пов'язаного з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців з врахуванням виплати доплат за вислугу років та премій.
Свої вимоги мотивував тим, що в 1988 році йому призначено пенсію за вислугою років як військовослужбовцю. У зв"язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" та Указу Президента України від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців ..." і Указу Президента України від 05 травня 2003 року №389 "Про надбавки військовослужбовцям ..." збільшилась заробітна плата військовослужбовців. Однак, вказував позивач, Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом йому не перераховувалась раніше призначена пенсія як передбачено ст. 43 ,п. З ст. 63 Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців..." від 09 квітня 1992 року. Тому просив задовольнити позов.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та задовольнити його адміністративний позов посилаючись на те, що при вирішенні спору у справі суд допустив порушення норм матеріального права. Зокрема, на думку апелянта, судом не враховано того, що збільшення на службі грошового забезпечення військовослужбовців є автоматичною підставою для перерахунку пенсії військовослужбовців у відставці.
Справа № 22-а-490/2006р. Головуючий у 1 інст. Перегінець Л.В.
Категорія 13 Доповідач - суддя Фединяк В.Д.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просить задовольнити подану ним скаргу.
Заслухавши пояснення апелянта, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 100% надбавки встановленої Указом Президента України від 26 лютого 2002 року №173, премії у розмірі 33,3% передбачені наказом міністра оборони України від 05 березня 2001 року №75 і надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 90 % грошового забезпечення передбачені Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389 є новими видами виплат військовослужбовцям, які перебувають на службі. Посадові оклади, надбавки за спеціальні звання військовослужбовців, які є на службі залишились незмінними. Оскільки вищевказаними Указами Президента України встановлені щомісячні надбавки військовослужбовцям після звільнення позивача зі служби, то ОСОБА_1 не має права на перерахунок призначеної йому в 1988 році пенсії за вислугу років.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" встановлено, що пенсії військовослужбовцям офіцерського складу нараховуються із грошового забезпечення цих військовослужбовців. При цьому для нарахування пенсії враховуються відповідні посадові оклади, оклади за військове або спеціальне звання, процентні надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання та наукову ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Таким чином, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що запроваджені Указами Президента України N 173/2002, N 389/2003 щомісячні надбавки військовослужбовцям, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження, а премія розміром 33,3 % не відноситься до додаткового виду грошового забезпечення.
Посадові оклади, оклади за військове або спеціальне звання, процентні надбавки за вислугу років, які отримував ОСОБА_1 вказаними указами не змінювалися.
Позивач під час проходження служби цих надбавок не отримував, був звільнений в запас у 1988 році, а тому дія зазначених указів на нього не поширюється.
Закон України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" не має зворотньої сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Зазначене підтверджується роз'ясненнями, викладеними в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 N 4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", де вказано, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є помилковими, не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваній постанові, тому не підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржувану постанову суду по суті правильною і такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування постанови суду у справі, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 198,199,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2006 року в даній
справі без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.