УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. № 982/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту містобудування Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 11.12.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради про скасування акту державної технічної комісії, часткове скасування розпорядження та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати акт державної технічної комісії №113 від 21 серпня 1998 року про готовність закінченого будівництвом об»єкта до експлуатації прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1; визнати нечинним п. 3 рішення Залізничної районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №378 від 22 травня 1997 року щодо погодження ОСОБА_3, ОСОБА_4 самовільно розпочатого будівництва прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1; зобов»язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради вчинити певні дії.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 11.12.2013р. поновлено позивачу строк звернення до суду. Позов задоволено частково. Скасовано акт державної технічної комісії № 113 від 21 серпня 1998 року про готовність закінченого будівництвом об»єкта до експлуатації прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1. Визнано нечинним п. 3 рішення Залізничної районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №78 від 22 травня 1997 року щодо погодження ОСОБА_3, ОСОБА_4 самовільно розпочатого будівництва прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що особи, яким погоджено будівництво прибудови до індивідуального житлового будинку із відповідною заявою в органи місцевого самоврядування не звертались.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та закрити провадження у справі.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що позивач пропустив строк звернення до суду зі скаргою на неправомірність акту державної технічної комісії №113 від 21 серпня 1998 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року відмовлено в задоволенні клопотання департаменту містобудування Львівської міської ради про відмову від апеляційної скарги на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 11.12.2013р. у справі №2а-1418/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради про скасування акту державної технічної комісії, часткове скасування розпорядження та зобов»язання вчинити дії, у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 приєднався до поданої апеляційної скарги та висловив свої заперечення щодо закриття провадження у зв»язку з відмовою від неї.

01.07.2014 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення від Департаменту містобудування Львівської міської ради, зареєстровані за вх. № К-18465/14, в яких апелянт зазначає, що оскільки в акті №113 державної технічної комісії не зазначено правових підстав підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_1, то висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають обставинам справи.

Таким чином, департамент містобудування Львівської міської ради не підтримав доводи апеляційної скарги та фактично визнав правомірним рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що 25 серпня 1998 року департамент землеустрою та планування забудови міста своїм наказом затвердив акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об»єкта до експлуатації прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с. 11 зворот., 12-13/.

Позивачем оскаржено даний акт у зв»язку з тим, що акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об»єкту до експлуатації створює суперечність між позивачем і ОСОБА_2

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Нормативно - правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, який спрямовано на регулювання суспільних відносин, містить нормативні приписи, розрахований на багаторазове застосування й дія якого не вичерпується одноразовим виконанням.

Правовий акт індивідуальної дії - це офіційний письмовий документ, що породжує конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права.

Офіційним документом органу державної влади є документ, що складається і видається службовими особами від імені органів державної влади, який посвідчує конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складений належним чином за формою і має необхідні реквізити.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне закрити адміністративне провадження в частині визнання незаконним та скасування акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об»єкта до експлуатації, оскільки сам по собі акт не є ні нормативно-правовим актом, не індивідуально-правовим актом, а тому він не може бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві.

Слід також зазначити, що у даному випадку члени комісії не виступають у статусі суб»єктів владних повноважень, оскільки не виконують владних управлінських функцій і не наділені можливістю владно керувати поведінкою особи, з якою вони перебувають у спірних правовідносинах.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що відповідач може діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень, з метою, з якою це повноваження надано.

Стосовно оскарження позивачем п. 3 рішення Залізничної районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №378 від 22 травня 1997 року щодо погодження ОСОБА_3, ОСОБА_4 самовільно розпочатого будівництва прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, то колегія суддів також враховує висновки спеціаліста ГУМВС України у Львівській області НДЕКЦ №6/381 від 24 вересня 2008 року про те, що заяви від 25 лютого 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ім»я Голови міжвідомчої комісії і заяви від 28 лютого 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ім»я Голови міжвідомчої комісії, виконані не ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а іншою особою.

Відтак, вказані особи не здійснили власного волевиявлення щодо погодження самовільно розпочатого будівництва прибудови до індивідуального житлового будинку, а тому скасування розпорядження є підставним та обґрунтованим.

Оцінивши зібрані докази у справі у їх сукупності, судова колегія приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, прийняв рішення з неповним з»ясуванням усіх обставин справи, а тому його слід скасувати та прийняти нове рішення.

Керуючись ст.ст.157, 160, 195, 196, 199, 201, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування Львівської міської ради задовольнити частково.

Провадження у справі № 2а-1418/11 в частині скасування акта державної технічної комісії №113 від 21 серпня 1998 року про готовність закінченого будівництвом об»єкта до експлуатації прибудови до індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 - закрити.

В іншій частині постанову Залізничного районного суду м. Львова від 11.12.2013р. у справі № 2-а-1418/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник