Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1268/2006г.                 Головуючий у першій

інстанції  Гаркуша О.М.

Категорія 12                           Доповідач у апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого      -  Єфімової В.О.

суддів                          -  Колбіної Т.П., Харченко М.С.,

при секретарі    -  Благовідові А.В.,

за участю       -   представника позивача  - Підоріної Т.І., відповідач - ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 28 липня 2006р. по цивільній справі за позовом орендного підприємства „Нефтіда" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2005р. орендне підприємство (далі ОП) „Нефтіда" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 і збільшивши позовні вимоги, просило стягнути з відповідачки заборгованість за користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 в сумі 2277 грн., та судові витрати в розмірі 51 грн.

Вимоги мотивовані тим, що з 01.07.2004р. відповідачка не оплачує послуги за користування вказаною кімнатою в гуртожитку, у зв'язку з чим виникла заборгованість у вказаній сумі.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 28.07.2006р. позов ОП „Нефтіда" задоволений у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом не прийнятий до уваги той факт, що розрахунок заборгованості позивачем не наданий, а квартплата за користування кімнатою у гуртожитку повинна складати виходячи з розмірів, встановлених для будинків державного и громадського житлового фонду. Вважає також, що суд безпідставно прийняв у відповідача доповнення до позовних вимог та не дослідив докази щодо оплати нею заборгованості.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка проживає у кімнаті НОМЕР_1 у гуртожитку АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі орендного підприємства «Нефтіда». За період з 01.07.2004р. по 01.07.2006р. має заборгованість по оплаті послуг за користування житловою площею та комунальним платежам у сумі 2277 грн. Добровільно цю суму відповідачка не погашає.

З такими висновками судова колегія погоджується.

Відповідно до ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно з п. 39 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986р. №208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки»плата за користування житловою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вносяться не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця.

Як вбачається з довідки-розрахунку (а.с. 81) відповідач своєчасно плату за користування житловою площею не вносила. Сума заборгованості за період з 01.07.2004р. по 01.07.2006р. складає 2277 грн., виходячи з тарифу 33 грн. за койко-місце, відповідно до Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20.08.2001р.

Судова колегія не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо порушення норм процесуального права при прийнятті до розгляду додаткових позовних вимог, оскільки дані вимоги пред'явлені відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України, згідно з якою позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.

Доводи відповідача про неправильне нарахування заборгованості не найшли свого підтвердження і спростовуються п. 1 Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20.08.2001р. (а.с. 29) відповідно до якого «розмір плати за проживання у гуртожитку підприємств, організацій, установ м. Севастополя, незалежно від форм власності, підлеглості і методів господарювання (крім гуртожитків навчальних закладів та МВС) у розмірі 33 грн. за одно койко-місце в місяц з урахуванням податку на додаткову вартість.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 28 липня 2006р. залишити  без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.