УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі :
Головуючого - Дроботі В.В., суддів - Власова C.O., Кеміня М. П., при секретарі - Шпонтак В.В.,
з участю представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 серпня 2007 року, -
встановила:
ОСОБА_4 пред'явив до ОСОБА_1 позов про встановлення та виділення частки у спільному майні.
Позивач зазначав, що з серпня 2002 року по липень 2005 року він проживав з відповідачкою однією сім'єю у незареєстрованому шлюбі. За цей час вони за спільні кошти придбали двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ім'я відповідачки.
Посилаючись на те, що після припинення фактичних шлюбних відносин відповідачка заперечує його право на спільне майно, позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири та виділити її в натурі.
ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов про визнання права особистої власності на зазначену вище квартиру.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що квартиру вона придбала, перебуваючи з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, але за особисті збереження, а саме : за зароблені в Іспанії протягом 2002-2004 років кошти.
Рішенням суду основний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги. Вказує на те, що висновки суду щодо правового статусу спірної квартири є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі обставини.
Сторони спору у 2004 році проживали у фактичних шлюбних відносинах, про що вони неодноразово стверджували.
Маючи на меті державну реєстрацію своїх відносин та у зв'язку з цим проживання однією сім'єю позивач та відповідачка за спільні кошти придбали квартиру.
Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на ім'я відповідачки було оформлено нотаріально.
За домовленістю сторін даного спору окремим пунктом договору було зазна-
Справа №22-1601/07 Категорія 5
Головуючий у І інстанції: Ференц A.M. Доповідач: Дроботя В.В.
чено факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах, якому передувала заява позивача щодо дачі згоди відповідачці на придбання квартири.
Отже, висновок суду про те, що спірна квартира є об'єктом спільної власності, ґрунтується на наявних доказах.
Також є вірним висновок про те, що дане майно є спільною сумісною власністю. Проте, суд помилково при цьому послався на ст. 60 СК, яка кореспондується з ч.3 ст. 368 ЦК України, як на правову підставу такого висновку.
Оскільки квартира придбана за спільні грошові кошти позивача та відповідачки під час перебування їх у фактичних шлюбних відносинах, то її правовий режим регулюється ч. 4 ст. 368 ЦК України.
Доказами спільних внесків у покупку квартири є фінансові документи з місць роботи сторін, а саме: з Росії та Іспанії.
Задовольнивши основний позов суд правильно виходив з положень про те, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, адже договором купівлі-продажу квартири інший розмір не встановлений.
Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть.
Заявою позивача від 26 березня 2004 року та показами свідка ОСОБА_5 -приватного нотаріуса, що посвідчила договір, доведено, що квартира була придбана за спільні кошти сторін.
Враховуючи наведене, посилання відповідачки на рух коштів з Іспанії в Україну як на доказ належності квартири їй особисто, колегією відхиляється.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 серпня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.