Справа № 367/2177/14-ц
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.,
при секретарі Клімчук Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, 3-ті особи: ОСОБА_2, Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її чоловік - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на 9/100 частин приватного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель. Окрім позивача, спадкоємцями першої черги за померлим ОСОБА_3 є їх спільні сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у передбачений законодавством спосіб відмовились від прийняття спадщини і таким чином позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину у визначений законодавством спосіб - шляхом подання нотаріусу двадцять першої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за своїм померлим чоловіком.
Зазначене майно спадкодавець ОСОБА_3 в свою чергу успадкував після своєї померлої 23 лютого 1993 року матері - ОСОБА_6, після якої відкрилась спадщина: 27/100 частини зазначеного вище приватного житлового будинку, яку крім її померлого чоловіка прийняли і інші спадкоємці першої черги - його рідні сестра та брат: ОСОБА_2 та ОСОБА_8 відповідно по 9/100 частин зазначеного приватного будинку. Право власності на зазначене вище спадкове майно було зареєстроване Ірпінським бюро технічної інвентаризації за спадкодавицею - ОСОБА_6 на підставі рішення Ірпінського міського суду від 24.08.1987 року у справі № 2-661/1987 р.
В строк, визначений чинним законодавством, померлий ОСОБА_3 звернувся до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою по прийняття належної йому частини спадщини після своєї матері, але за життя оформити своє право власності на вказане майно не встиг, оскільки з'ясувалось, що правовстановлювальний документ - належним чином завірена копія рішення Ірпінського міського суду від 24.08.1987 року у справі № 2-661/1987 р. з відміткою Ірпінського бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію права власності не зберігся, а відновити зазначене рішення Ірпінського міського суду неможливо у зв'язку із втратою матеріалів справи внаслідок пожежі, яка сталася в архіві та приміщенні суду, про що Ірпінський міський суд зазначив у своєму листі від 25.02.2011 року за № 21-арх.
Позивач звернулась до Київського обласного державного нотаріального архіву, де отримала завірену печаткою зазначеної установи копію рішення Ірпінського міського суду від 24.08.1987 року у справі № 2-661/1987 р. За умови фактичної відсутності зазначеного вище правовстановлювального документу, державний нотаріус Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, своєю постановою від 27.03.2014 року за № 1423/02-31 відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель. За таких обставин, позивач не може оформити спадщину в нотаріальній конторі хоча фактично прийняла її, тому звертається до суду з даним позовом. У зв'язку із вищевикладеним, просила визнати за нею право власності на спадкове майно, яке з 9/100 частин приватного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, останній подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання представника не направив, подав до суду заяву в якій просить розглядати справу за відсутності представника.
В судове засідання треті особи не з'явилися, але подали до суду заяви, відповідно до яких просять розглянути справу за їх відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечують.
Оглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
У відповідності до ст.3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу.
У відповідності до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 про, що свідчить свідоцтво про смерть видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві, серія НОМЕР_1 (а.с.6). На підтвердження того, що ОСОБА_3 являвся чоловіком позивача, нею надано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.52). Крім того, встановлено, що батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 52-53).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається зокрема з 9/100 частин приватного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з відповідною частиною надвірних будівель.
Встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2012 року у справі про визнання права власності на спадкове майно позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке складається з 9/100 частин приватного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1, рішення набрало законної сили. Даним рішенням встановлено, що 27.02.1993 року померла мати позивача - ОСОБА_6, після її смерті відкрилася спадщина на 27/100 частин житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель. Право власності на зазначене вище спадкове майно було зареєстровано Ірпінським бюро технічної інвентаризації за спадкодавицею ОСОБА_6 на підставі рішення Ірпінського міського суду від 24.08.1987 року у справі № 2-661/1987 року. Також судом встановлено, що позивач, в строк, визначений чинним законодавством звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття належної їй частини спадщини після смерті її матері. Окрім позивача, спадкоємцями першої черги є її рідні брати ОСОБА_8, ОСОБА_3, які на даний час померли. Дані обставини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили і відповідно до ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Встановлено, що померлий ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_1, а тому фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 Після смерті позивачка вступила у правоуправління та володіння спадковим майном, яке належало ОСОБА_3
Судом встановлено, що під час формування спадкової справи зясувалось, що правовстановлювальний документ - належним чином завірена копія рішення Ірпінського міського суду від 24.08.1987 року у справі № 2-661/1987 р. з відміткою Ірпінського бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію права власності не зберігся, а відновити зазначене рішення Ірпінського міського суду неможливо у зв'язку із втратою матеріалів справи внаслідок пожежі, яка сталася в архіві та приміщенні суду, про що Ірпінський міський суд зазначив у своєму листі від 25.02.2011 року за № 21. Позивач звернулась до Київського обласного державного нотаріального архіву, де отримала завірену печаткою зазначеної установи копію рішення Ірпінського міського суду від 24.08.1987 року у справі № 2-661/1987 р. За умови фактичної відсутності зазначеного вище правовстановлювального документу, державний нотаріус Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, своєю постановою від 27.03.2014 року за № 1423/02-31 відмовив позивачеві у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель.
До спливу шестимісячного терміну від часу відкриття спадщини позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, своєю постановою від 27.03.2014 року за № 1423/02-31 відмовив позивачеві у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель (а.с. 10).
Крім того, встановлено, що спільні сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у передбачений законодавством спосіб відмовились від прийняття спадщини і таким чином позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину у визначений законодавством спосіб - шляхом подання нотаріусу двадцять першої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за своїм померлим чоловіком (а.с.46).
У відповідності до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до ст. 256 ЦК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення . У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК України).
Отже, виходячи із встановлених судом обставин, ОСОБА_3 на день смерті належала 9/100 частин приватного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 і в порядку спадкування за законом після його смерті враховуючи відмови його синів від прийняття спадщини право власності на дане майно повинно перейти до дружини - ОСОБА_1.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 524-527, 530, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, статтями 722, 1216-1220, 1261, 1268-1270 Цивільного кодексу України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 88, 197, 209, 212-215 218, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/100 частин приватного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4
Копію рішення направити сторонам для відома.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.
Суддя: Д. С. Кухленко