УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 лютого 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі Новодворської О.І., Висоцької B.C.. Олєйникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: мале приватне підприємство "Діаф", житлово-будівельний кооператив "Молодіжний-11" про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2005 року,

встановила:

У серпні 2002 р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям його квартири.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є членом ЖБК "Молодіжний-11" і проживає у квартирі АДРЕСА_1.

08.07.2002 р. з вини відповідачки, яка проживає поверхом вище, сталось залиття його квартири гарячою водою, у зв'язку з розривом підводки до змішувача умивальника.

Унаслідок залиття були пошкоджені та підлягають заміні шпалери на стелі й стінах у кухні, коридору, ванної кімнати, туалету, спальні та великої кімнати, потребує заміни лінолеум на кухні та коридорі, електропроводка у великій кімнаті, туалеті, пошкоджено килимову доріжку та інші речі.

Посилаючись на наведені обставини, просив стягнути з відповідачки 8000, 00 грн. матеріальної шкоди, а також 7000, 00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 вересня 2005 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

№33ц-158кс-08

Головуючий у першій інстанції Дубінін В.І.

Доповідач Новодворська О.І.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2006 року рішення місцевого суду скасоване та ухвалене нове, яким позовні вимоги задоволені частково,

ОСОБА_2    звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на  рішення апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення апеляційного суду із залишенням без зміни рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення місцевого суду та частково задовольняючи вимоги позивача, апеляційний суду, виходив із того, що згідно ст. 440 ЦК України ( у редакції Закону 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) шкода заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно ж п. 18 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями", затверджених постановою кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 власники, наймачі та орендарі зобов'язані при появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх, усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Залиття квартири позивача сталося в результаті розриву гнучкої підводки гарячого водопостачання у квартирі відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що заявок щодо заміни сантехнічного обладнання, в тому числі гнучкої підводки гарячого водопостачання (ГВП) до умивальника, у зв'яжу з її тривалим використанням чи пошкодженням, від ОСОБА_2 до ЖЕК-308 не поступало.

Відповідно до п.п.4 п.3З "Правил надання населенню послуг по водо, теплопостачанню і водовідводу", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. №1497 споживач зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та замінювати у квартирі санітарно-технічні прилади, пристрої, що вийшли з ладу з його вини (через невідповідальну експлуатацію, механічне пошкодження тощо)

Згідно п. п.3 п. 40 цих Правил споживач несе відповідальність за збитки, завдані з його вини власнику будинку та іншим споживачам (залиття водою тощо) згідно із законодавством.

Обов'язок по ремонту сантехнічного обладнання та відшкодуванню збитків завданих із його вини покладається на споживача - власника квартири.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового їх скасування.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області, -

ухвалила:

Касаційну скаргу  ОСОБА_2   відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.