КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2014 р. Справа№ 910/24628/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Лазаренко Ю.Г.
від відповідача - не з'явились
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року (суддя Мельник В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс"
про стягнення 590653,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва 28.02.2014 року по справі №910/24628/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 368977,59 грн. - основного боргу, 2207,95 грн. - 3% річних, 10471,97 грн. - пені, 18448,88 грн. - штрафу та судовий збір у розмірі 8032,89 грн. В іншій частині, позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2014 року порушено апеляційне провадження та призначено розгляд справи 05.05.2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року відкладено розгляд справи до 19.05.2014 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
В судовому засіданні 19.05.2014 року оголошено перерву до 10.06.2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 року подовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
21 травня 2014 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування додаткових документів.
21 травня 2014 року Київським апеляційним господарським судом надіслано запит до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислюваний центр" щодо надання інформації про помісячне розщеплення оплат Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" за отримані від Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуги з постачання питної води для підігріву та водовідведення.
02 червня 2010 року від Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислюваний центр" надійшла відповідь на вищезазначений запит.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року, в зв'язку із перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року відкладено розгляд справи до 08.07.2014 року та зобов'язано позивача до дня судового засідання надати суду розгорнутий розрахунок заборгованості за надані відповідачу послуги з постачання питної води, що йде на підігрів (код 6-50084) по тепловим пунктам (бойлерам), які знаходяться на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" за період з квітня по вересень 2013 року.
17 червня 2014 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення суду надійшов розгорнутий розрахунок заборгованості Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" № 651 від 16.06.2014 року.
В судове засідання 08.07.2014 року з'явився представник позивача.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать повідомлення про перерву в судовому засіданні (Том 3, а.с. 74), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року, в частині відмови у стягненні з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижилстрой» на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості в розмірі 190547,14 грн., та прийняти в цій частині нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал», щодо стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижилстрой» заборгованості в розмірі 190547,14 грн. задовольнити. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
15 березня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є Позивач, постачальник) та Відповідачем (абонент) укладено договір №03970/2-06 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу. В свою чергу абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (правила-1), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Правила-1 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу від 27.06.2008 року № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (правила-2).
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-IV централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносяться до комунальних послуг.
Статтею 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 року № 2918-III послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Згідно з п. 2.1 Правил-2, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах, відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги"
Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що обсяг води подається Позивачем та використовується Відповідачем, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих Позивачем.
Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками лічильників води (п. 2.1.4 Договору).
Згідно з п.2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за період з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року (за кодом 8-909), відповідачу надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 3187649,47 грн., проте, в порушення умов Договору, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 545463,20 грн.
Факт надання послуг на зазначену суму підтверджується доданими до матеріалів справи актами зняття показань з приладів обліку.
Крім того, за правилами статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення 247561,99 грн. за використання питної води та стоків та 121415,60 грн. - стоків використаної питної води на підігрів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що до вартості послуг позивачем включено вартість питної води, яка йде на підігрів. Суд прийшов до висновку, що укладений Договір, на підставі якого заявлені позовні вимоги, не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води.
Також, місцевий господарський суд зазначив, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" не має на балансі або у віданні теплових пунктів (бойлерів).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Пунктом 3.13 правил-2 визначено, що суб'єкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів та оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, є комунальними послугами. Перелік комунальних послуг, наведений у цій статті, не є вичерпним.(ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виробник, виконавець; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач має право отримувати житлово-комунальні послуги від виконавця чи від виробника та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені законом чи договором.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до прав виробника належить вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати від виконавців.
Пунктом 3.1 правил-2 встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку.
Вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу (п. 5.2 правил 2).
Відповідно до п.2.1.2 Договору зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника відповідача. У разі, якщо відповідач не забезпечить присутність свого представника для зняття показів, дані, що зняті позивачем, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Пунктом 2.2.5 договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документа до банківської установи відповідача, письмово повідомити про це позивача та цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважається безпідставною.
Колегія суддів зазначає, що спір виник з приводу оплати послуг з водопостачання та водовідведення, обсяги яких сторонами визначено актами відповідно до умов Договору (копії наявні в матеріалах справи), а не в зв'язку з оплатою обсягів води, яка є сировиною для виробництва гарячої води, а отже ці правовідносини регулюються умовами Договору, виходячи із складених двосторонніх актів.
Як вбачається з матеріалів справи на балансі та оперативному управлінні відповідача знаходиться 37 теплових пунктів (бойлерів), що не заперечується сторонами.
Згідно з розгорнутим розрахунком позивача (том 3 а.с. 81-105) заборгованість відповідача перед позивачем за постачання питної води для виготовлення гарячої до бойлерів, що знаходяться на балансі відповідача становить 54616,08 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 54616,08 грн. за постачання питної води, що йде на підігрів є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 4.2 Договору, за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.
Пунктом 4.5 Договору визначено, що за безпідставну відмову оплатити рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов`язку оплатити рахунок постачальника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів провівши перерахунок пені, штрафу та 3% річних, прийшла до висновку про обґрунтованість стягнення штрафних санкцій нарахованих, внаслідок виникнення заборгованості в розмірі 12036,36 грн. - пені, 2553,51 - 3% річних та 21179,68. - штрафу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року по справі №910/24628/13 - зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.
Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року по справі №910/24628/13.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"1.Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" (01021, м.Київ, пров. Івана Мар`яненка 7; 01021 м. Київ, Кловський узвіз 14/24, код ЄДРПОУ 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 423593 (чотириста двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 67 коп. - основного боргу, 2553 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 51 коп. - 3% річних, 12036 (дванадцять тисяч тридцять шість) грн. 36 коп. - пені, 21179 (двадцять одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн. 67 коп. - штрафу та судовий збір у розмірі 9187 (дев'ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 26 коп.
В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити. "
3.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" (01021, м.Київ, пров. Івана Мар`яненка 7; 01021 м. Київ, Кловський узвіз 14/24, код ЄДРПОУ 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька 1-А, код ЄДРПОУ 03327664)546 (п'ятсот сорок шість) грн. 16 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів, на виконання постанови, доручити Господарському суду міста Києва.
Справу № 910/24628/13 направити до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.А. Пашкіна
Н.Ф. Калатай
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.07.2014 року.