ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 липня 2014 року м. Київ К/800/35121/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 29 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести донарахування та виплату одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 29 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з порушенням вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язано Міністерство оборони України донарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням проведених виплат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди виходили з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) , у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджений Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 499 (в редакції, чинній на час настання інвалідності позивача) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби виплачується одноразова грошова допомога інвалідам 3 групи у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.

Абзацом 5 підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499 (в редакції, чинній на час настання інвалідності позивача) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, звільнених із служби на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

Отже, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що у даному випадку необхідно застосовувати положення Закону, а не Порядку, оскільки норми Закону мають вищу юридичну силу.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 29 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести донарахування та виплату одноразової грошової допомоги.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський