Номер провадження: 22-ц/785/5443/14
Головуючий у першій інстанції Тончева Н. М.
Доповідач Кравець Ю. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравця Ю.І.,
суддів: Оверіної О.В., Журавльова О.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Счастлівцевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 25.03.2014 року -
встановила:
У лютому 2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18568,34 грн. та судових витрат по справі.
Позивач посилався на те, що 19.08.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ODXRRX10690500, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 2278 гривень 80 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом терміном до 19 серпня 2008 року. Однак відповідачка належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 20364 гривень 79 копійки, яка складалась з наступного: 1366,08 грн. - заборгованість за кредитом; 5744,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13253,97 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 860,40 грн. - штраф (процентна складова). Від цієї суми заборгованості віднято суму у розмірі 3156,85 грн., яка вже була задоволена судовим наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 04.09.2008. Що й стало підставою для звернення позивач до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18568,34 грн. Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 25.03.2014 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом відмовлено в повному обсязі. В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялись належним чином, що підтверджується відповідними розписками. Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи. Справа розглянута судом на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 т. 305 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того що термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за кредитним договором №ODXRRX10690500 від 19 серпня 2007 року встановлений сторонами тривалістю 5 років, перебіг його почався з 19 серпня 2008 року, а закінчився відповідно 19 серпня 2013 року. Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ODXRRX10690500 від 19 серпня 2007 року лише 27 лютого 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. Проте з таким висновком суду погодитись не можна. Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 серпня 2007 року між позивачем та відповідачкою був укладений кредитний договір №ODXRRX10690500, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит в розмірі 2278 гривень 80 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом терміном до 19 серпня 2008 року (а.с.8). Відповідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користуванням кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років». Таким чином, відповідно до п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, сторони у письмові формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитом та неустойкою до 5 років, що не заборонено статтею 259 ЦК України. З вищенаведеного випливає, що позивач та відповідачка, підписавши договір встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору. 04 вересня 2008 року Тарутинським районним судом Одеської області було винесено судовий наказ, яким з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором №ODXRRX10690500 від 19 серпня 2007 року в розмірі 3156 гривень 85 копійок, судовий збір 25 гривень 50 копійок, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15 гривень (а.с.7). Відповідачка належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 20364 гривень 79 копійки, яка складалась з наступного: 1366,08 грн. - заборгованість за кредитом; 5744,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13253,97 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 860,40 грн. - штраф (процентна складова). Від цієї суми заборгованості віднято суму у розмірі 3156,85 грн., яка вже була задоволена судовим наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 04.09.2008. А тому заборгованості за кредитним договором скала у розмірі 18568,34 грн. ОСОБА_2 була надана заява, в якій вона просила застосувати позовну давність до вимог за даним позовом (а.с.22).
Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Підпунктом 5.5. пункту 5 умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено, що термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за кредитним договором №ODXRRX10690500 від 19 серпня 2007 року встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с.10-13), що свідчить про те що сторони за своєю домовленістю збільшили загальну позовні давність. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права. Частина 5 статті 261 ЦК України регламентує, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язання. Разом з тим відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідно до розрахунку заборгованості (стовпчик «сума пені отримана») (а.с. 8), останнє погашення за кредитним договором було здійснено 13.05.2009 року, таким чином вказаної дати, відповідач вчинила дію, яка свідчить про визнання боргу. Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Отже строк позовної давності щодо звернення позивачем до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача спливав 13 травня 2014 року. Позивач звернувся з позовом 27 лютого 2014 року, тобто в межах позовної давності. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526,527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів законодавства. При встановлених обставинах та на підставі наданих доказів колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк». Колегія суддів зменшує розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 13253,97 грн. до розміру тіла кредиту, а саме - 1366,08 грн., оскільки він є значним та значно перевищує розмір збитків. Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають присудженню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 860,40 грн. Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч.1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити. Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 25.03.2014 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту. Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 9837,3 грн., яка складається: 1366,08 грн. - заборгованість за кредитом; 5744, 74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1366,08 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 860,40 грн. - штраф (процентна складова). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 365,4 грн.. В решті позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді О.В.Оверіна
О.Г.Журавльов