Судове рішення #37784474

Справа № 134/798/13-ц Провадження № 22-ц/772/1652/2014Головуючий в суді першої інстанції:Рудь О. Г.

Категорія: 54 Доповідач: Якименко М. М.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"04" липня 2014 р. м. Вінниця


Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Якименко М.М.,

Суддів : Вавшка В.С., Денишенко Т.О.

при секретарі : Пантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за апеляційною скаргою Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2013,-

В С Т А Н О В И Л А:


У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Крижопільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (далі - Крижопільський МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України») про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час роботи, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень.

Позивач посилався на те, що після його звільнення з Крижопільської районної санітарно-епідеміологічної станції , де він працював з 25.10.2012 року на посаді робітника з обслуговування котельні на період опалювального сезону, на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з переведенням до Крижопільського МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», його з 25 грудня 2012 року було допущено до роботи у новій установі.

Однак, 23 січня 2013 року він був відсторонений від роботи з невідомих для нього причин. Наказу про звільнення йому видано не було. Після видачі трудової книжки ОСОБА_2 стало відомо, що останнім записом у трудовій книжці є запис про звільнення його з роботи із Крижопільської СЕС у зв'язку з переведенням.

ОСОБА_2 зазначив, що при звільненні відповідачем були порушені його трудові права, тому просив поновити його на посаді кочегара Крижопільського МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 23 січня 2013 року, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 25 грудня 2012 року по 22 січня 2013 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 січня 2013 року по день прийняття рішення судом, а також моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 травня 2013 року первісного відповідача Крижопільський МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» було замінено на належного- ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Поновлено позивача на посаді робітника обслуговування котелень до Крижопільського МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» з 23 січня 2013 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 січня 2013 року по 20 червня 2013 року в сумі 5422, 56 гривень, 1000,00 гривень моральної шкоди, а також заробітну плату в сумі 834, 24 гривень за період з 25 грудня 2012 року по 22 січня 2013 року. В іншій частині позову було відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішення фактичним обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 17 грудня 2013 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 грудня 2013 року було скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши пояснення сторін, враховуючи висновки і мотиви Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які є обов'язковими для суду апеляційної інстанції, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.09.2012 року Міністерством охорони здоров'я України видано наказ № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» (а.с.52).

Відповідно до наказу головного лікаря Крижопільської районної СЕС Гунька А.С. за № 16-п від 04.10.2012 року Крижопільська районна СЕС підлягала ліквідації (а.с.54).

15.10.2012 року позивача ОСОБА_2 наказом № 19-ос було зараховано на посаду робітника з обслуговування котельні Крижопільської СЕС на період опалювального сезону (а.с.5).

25.12.2012 року наказом за № 59-ос головного лікаря Вінницької обласної СЕС А.С.Гунька позивача ОСОБА_2 було звільнено, у зв'язку з переведенням до Крижопільського МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (а.с.5;73).

Згідно ч.5 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України) особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Зі змісту наказу № 59-ос від 25.12.2012 року випливає, що даний наказ був виданий лише на підставі заяви ОСОБА_2 без наявності погодження на те власника підприємства, куди переводився ОСОБА_2, що в свою чергу, як вважає судова колегія, суперечить вимогам ч.5 ст.24 КЗпП України.

Однак, в судовому порядку даний наказ сторонами не оскаржувався.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про укладення між сторонами трудового договору , згідно ч.4 ст.24 КЗпП України

Згідно ч.5 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Виход ячи з положення ст. 24 Кодексу, для переведення працівника на інше підприємство потрібні згода працівника та погодження між власниками відповідних підприємств або уповноважених ним органів.

Колегією суддів встановлено, що згоду на переведення позивача до Крижопільського МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» відповідач не надавав. Будь-які документи, які б свідчили про погодження власників підприємств про здійснення переведення позивача, з якого останній був звільнений і на яке бажав працевлаштуватись , в матеріалах справи відсутні; не надані такі документи і в ході апеляційного розгляду.

Колегією суддів , виходячи з пояснень сторін та наявних матеріалів справи, встановлено, що позивач ОСОБА_2 з заявою про прийняття його на роботу до відповідача не звертався, відмови від відповідача у прийнятті його на роботу ОСОБА_2 не отримував.

Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

З матеріалів справи вбачається, що наказ чи розпорядження про прийняття на роботу ОСОБА_2 відповідачем не видавався, трудового договору з ним укладено не було.

Ч.4 ст.24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем, в свою чергу, не надано доказів на підтвердження фактичного допуску його до роботи в Крижопільським МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»; не надано доказів, як в суді першої інстанції , так і в ході апеляційного розгляду, про виконання такої роботи позивачем з відома власника підприємства.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину що , структура ДУ «Вінницького обласного лабораторного Центру Держсанепідслужби України» (а.с. 38-58), зокрема, Крижопільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень, не містить такої штатної одиниці як робітник обслуговування котелень.

В судовому засіданні представником відповідача було надано Структуру ДУ «Вінницького обласного лабораторного Центру Держсанепідслужби України»та відокремлених структурних підрозділів, затвердженого 01.12.2013 року, відповідно до якого в Крижопільському МВЛД ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», така штатна одиниця, як робітник обслуговування котелень, відсутня.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-


В И Р І Ш И Л А :


Апеляційну скаргу ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» задовольнити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.06.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.


ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/

СУДДІ: /підписи/


З оригіналом вірно:

ГОЛОВУЮЧИЙ:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація