Номер провадження: 22-ц/785/4746/14

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Троїцької Л.Л., Фальчука В.П.

при секретарі: Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" - Джаноян Ліани Араївни та ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" до ОСОБА_3 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року ТОВ „Ласка Лізинг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, неустойки, інфляційних витрат та 3% річних у сумі 321 540.02 грн., посилаючись на те, що 10.04.2007 року між ТОВ „Ласка Лізинг та ОСОБА_3 був укладений договір фінансового лізингу № 768/04/2007, згідно якого позивач зобов'язався передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - Напівпричіп самоскид і здійснювати лізингові платежі. Також, 10.04.2007 року між сторонами були укладені додаткові угоди № 768/04/2007-ДС/1 і № 768/04/2007-ДС/2, якою вносились зміни до Графіку внесення платежів. В подальшому позивач на виконання умов договору передав предмет лізингу відповідачу, про що складено акт приймання-передачі майна від 19 червня 2007 р. Але відповідач не виконав положення договору в частині сплати платежів у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем за прострочені платежі по договору у сумі 124 561,78 грн., неустойки - у сумі 189 351,37 грн., інфляційного збільшення суми боргу - у сумі 4 886,57 грн., 3% річних - у сумі 2 740,30 грн. Загальна сума заборгованості становить - 321 540.02 грн.

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ „Ласка Лізинг" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань, посилаючись на те, що 10.04.2007 р. між ним та TOB «Ласка Лізинг» був укладений договір фінансового лізингу № 768/04/2007, згідно якого він прийняв на себе низку обов'язків, в тому числі пов'язаних з розрахунками за переданий об'єкт лізингу - напівпричіп - самоскид. TOB «ЛАСКА-ЛІЗИНГ» в свою чергу за договором також прийняло на себе обов'язки щодо передачі об'єкта лізингу, передачі документації на транспортний засіб та страхування майна на всі випадки, передбачені Правилами страхування Страховика. За умовами договору він отримав напівпричіп-самоскид і за згодою TOB «Ласка-Лізінг» передав його в суборенду ПП фірмі «Екотранс». 07.11.2008 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка згідно висновку ДАІ від 11.11.2008 року мала місце внаслідок просунення ґрунту. Між тим, у виплаті страхового відшкодування страховою компанією було відмовлено, а рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20.04.2010р. встановлений факт відсутності страхового випадку. ОСОБА_3 вважає, що TOB «Ласка-Лізинг» неналежним чином виконало свої зобов'язання щодо страхування майна на всі випадки, передбачені Правилами страхування Страховика, у зв'язку з чим з ТОВ „Ласка-Лізинг" підлягають стягненню на його користь збитки, завдані неналежним виконання договірних зобов'язань: 238 875 грн. - вартість відновлюваного ремонту напівпричіпа-самоскида, 31 210 грн. - вартість послуг зі стоянки транспортного засобу, 435 000 грн. - вартість орендної плати, яку не отримано в зв'язку з неробочим станом транспортного засобу, а всього 705 085 грн.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 вересня 2013 року позовну заяву ТОВ „Ласка Лізинг" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код" НОМЕР_1), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"( 03150, м. Київ, вул. Димитрова 5, корп. 2, Код ЄДРПОУ 33104543 р/р 26008301013536 у КРД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 322904) - 316 540.02 ( триста шістнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. 02 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 215,40 грн. та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 120 грн.

В іншій частині позову ТОВ „Ласка Лізинг" - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг збитки, завдані неналежним виконання договірних зобов'язань в розмірі 705 085 (сімсот п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" Джаноян Ліана Араївна та ОСОБА_4 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких просять:

1. представник ТОВ «Ласка Лізинг» - скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ „Ласка Лізинг" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань в розмірі 705 085 грн. та ухвалити й часьтині ве рішення про відмоу у задовленні нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову з покладенням судових витрат на ОСОБА_3, а в іншій частині рішення залишити без змін;

2. ОСОБА_3 - скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року в частині часткового задоволення вимог ТОВ „Ласка Лізинг" до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 316540 грн. 02 коп. та щодо стягнутих судових витрат у вигляді судового збору та збору на ІТЗ судового розгляду справи та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову з покладенням судових витрат на ТОВ «Ласка-Лізинг», а в іншій частині рішення залишити без змін,

посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні рішення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позову, зустрічного позову та доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Ласка Лізинг» підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Під час розгляду цивільної справи районним судом встановлені наступні обставини:

10.04.2007 року між ТОВ „Ласка Лізинг та ОСОБА_3 був укладений договір фінансового лізингу № 768/04/2007, згідно якого ОСОБА_3 прийняв на себе низку обов'язків, в тому числі пов'язаних з розрахунками за переданий об'єкт лізингу - напівпричіп - самоскид. TOB «ЛАСКА-ЛІЗИНГ» в свою чергу за договором також прийняло на себе обов'язки щодо передачі об'єкта лізингу, передачі документації на транспортний засіб та страхування майна на всі випадки, передбачені Правилами страхування Страховика (а. с. 77-85).

За умовами договору ОСОБА_3 отримав напівпричіп-самоскид і за згодою TOB «Ласка-Лізинг» передав його в суборенду ПП фірмі «Екотранс», що не заперечувалося сторонами.

Відповідно до п. 7.3. договору фінансового лізингу, загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати відповідачем становить 52 094,49 умовних одиниць. Умовна одиниця відповідно до п. 7.1. договору фінансового лізингу, розуміється як сума, що виражена в гривнях України та є рівною одному Долару США по курсу НБУ.

Згідно пункту 7.5 Договору Відповідач зобов'язаний вносити на розрахунковий рахунок Позивача платежі, розмір яких встановлювався на кожний період в Графіку внесення платежів, що є Додатком N° 1 до Договору.

В Графіку внесення платежів визначено, що за 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 періоди, тобто відповідно по 30 квітня 2009 року, 31 травня 2009 року, 30 червня 2009 року, 31 липня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 30 вересня 2009 року, 31 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 31 січня 2010 року, 28 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 18 червня 2010 року, відповідач повинен був сплатити по 1080.20 умовних одиниць та 645, 25 умовних одиниць за 37 період відповідно.

Згідно п. 9.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0.5% протягом перших п'яти днів та 1% (один) протягом наступних днів від суми платежу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежів.

Договором № 42 суборенди транспортного засобу від 01 липня 2007 року ОСОБА_3 передав, а ПП «Екотранс» прийняв у тимчасове володіння напівпричіп самоскид д/н НОМЕР_2 строком до 31.12.2012 року з орендною платою 15000 грн. щомісячно (а. с. 114-115).

07.11.2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, яка згідно висновку ДАІ від 11.11.2008 року мала місце внаслідок просунення ґрунту. Одночасно було встановлено наявність механічних пошкоджень та відсутність вини водія у скоєні ДТП ( а. с. 93).

З Генерального договору №191001/43100017 добровільного страхування транспортних засобів від 12.01.2007 року, укладеного між ТОВ «ЛАСКА-ЛІЗІНГ» та вбачається, що майно було застраховано лише на випадки: ДТП, утому числі попадання твердих фракцій та каміння з під коліс інших транспортних засобів; незаконне заволодіння або грабіж, у тому числі ДТП при незаконному заволодінні; пошкодження, знищення або крадіжка в наслідок протиправних дій осіб. Інші ризики договором добровільного страхування не враховані та інші страхові випадки не передбачені (а. с. 94-109).

У виплаті страхового відшкодування страховою компанією було відмовлено.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2010 року, яке вступило в закону силу по справі № 2- 1893/2010 за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», встановлений факт відсутності страхового випадку (а. с. 110-113);

Договором № 8/11/08 ТОВ «Еверласт» зобов`язалося прийняти на зберігання на виділеному стояночному місці власній території напівпричіпу самоскиду д/н НОМЕР_2 з 08.11.2008 року до часу розірвання даного договору, а ОСОБА_3 зобов`язався до 10 числа наступного місяця сплачувати за послуги зберігання транспортного засобу винагороду відповідно до виставленого рахунку (а. с. 118). Останній платіж за послуги стоянки здійснений ОСОБА_3 11.04.2011 року за березень 2011 року (а. с. 120).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

первісногор влення ОВ Ласка-Лізинг" - загальний розмір заборгованості відповідача за прострочені платежі по Договору фінансового лізингу становить 124 561,78 грн., загальний розмір неустойки 189 351,37 грн. згідно розрахунків наданих позивачем, які суд вважав обґрунтованими;

- у відповідності до ст.. 625 ЦК України інфляційне збільшення суми боргу становить - 4 886,57 грн. , а 3% річних - 2 740,30 грн.;

- ТОВ «Ласка-Лізинг» не врахована виплата ОСОБА_3 5 000 грн. за квитанцією № N02R057146 від 31.08.2010 року, внаслідок чого заявлені вимоги згідно розрахунку заборгованості підлягають зменшенню на суму виплати, неврахованої позивачем;

- договором фінансового лізингу обов`язок укладення договору добровільного страхування предмету лізингу від всіх ризиків (АВТО-КАСКО) покладений на ТОВ «Ласка-Лізинг»;

- недостатній перелік страхових випадків, обраний ТОВ „Ласка-Лізинг" утворив ситуацію і привів до того, що Страхова компанія не відшкодовує збитки, які викликано пошкодженням транспортного засобу про виконання своїх технологічних функцій;

- ТОВ „Ласка Лізинг" неналежним чином виконало своє зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо страхування майна, що призвело до того, що ОСОБА_3 був позбавлений можливості використовувати предмет договору фінансово лізингу за належністю на протязі тривалого часу та зазнав збитків;

- за неналежне виконання зобов'язання за договором фінансового лізингу, на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума затрат, понесених ОСОБА_3 по послугам за стоянку НПС д/н НОМЕР_2 , яка станом на 31.03.2001 року склала 31 210 грн., сума капітального ремонту напівпричепа-самоскиду у розмірі 238 875 грн.;

- ОСОБА_3 укладено договір суборенди № 42 від 01.07.2007 року, відповідно до якого зі згоди ТОВ „Ласка-Лізинг" ОСОБА_3 передав у суборенду ПП «Екотранс» предмет лізингу - транспортний засіб напівпричіп-самоскид, державний номер НОМЕР_2 за орендну плату у розмірі 15 000 грн. у місяць строком на 5 років строком до 31.12.2012 року. З часу отримання пошкодження - 07.11.2008 року ОСОБА_3 був позбавлений права на отримання орендної плати на цей причіп;

- з ТОВ „Ласка Лізинг" на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню упущена вигода, яка полягає в тому, що з часу отримання пошкодження - 07.11.2008 року ОСОБА_3 був позбавлений права на отримання орендної плати на цей причіп, що є упущеною вигодою, яка належним чином підтверджена наданим розрахунком упущеної вигоди за 29 місяців - з листопада 2008 року по березень 2011 року, що в цілому складає 435 000 грн., з яким суд погодився;

- загальна вартість збитків, завданих ОСОБА_3 неналежним виконанням TOB «Ласка-Лізинг» зобов'язання зі страхування майна, що передано за договором фінансового лізингу складає: 705 085 грн. (435000 + 31210 + 238875).

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Як вбачається зі змісту договору фінансового лізингу № 768/04/2007 від 10.04.2007 року (а. с. 26-37) майно страхується від ризиків пошкодження , втрати, знищення (загибелі), крадіжки (угону), на всі випадки, передбачені Правилами страхування Страховика (АВТОКАСКО/Повний пакет) на суму не меншу ціни майна у відповідності з п. 2.3. даного договору (п. 10.1.1.) Обов`язковою умовою страхування майна є здійснення виплати страхового відшкодування по кожному страховому випадку в межах повної Страхової суми протягом всього строку дії Договору Страхування/Страхового Полісу (п. 10.1.2). У випадку пошкодження (псування) майна або його частин Лізингоотримувач зобов`язаний відновити майно до первісного стану за рахунок Страхового відшкодування, а у разі невизнання випадку страховим, а також у разі відмови у виплаті страхового відшкодування або його недостатності - за свій рахунок (п. 10.8). З часу підписання Акту здачі-прийому протягом всього строку Дії Договору відповідальність за збереження майна, а також ризики пов`язані з усіма видами майнової шкоди, в тому числі з його випадковою загибеллю, втратою, псуванням, розкраданням, поломкою, конфіскацією і посилками при експлуатації, які не оплачені Страховиком відповідно до п. 10.1.1. даного договору або не усунені Гарантією виробника , несе Лізингоотримувач (п. 3.8).

Відповідно до розділу 2 Генерального договору № 191001/431000107 добровільного страхування транспортних засобів від 12.01.2007 року, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК» та ТОВ «Ласка-Лізинг» (а. с. 94) страховими ризиками за цим Договором є ризики КАСКО, а саме, зокрема:

дорожньо-транспортна пригода (ДТП) у тому числі подання твердих фракцій та каміння з під коліс інших транспортних засобів (п. 2.1.); пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (наприклад: повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавини, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, удар блискавки, осідання грунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин (п. 2.4).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє на невизначений строк (п. 7.1). Строк дії цього Договору відносно окремих транспортних засобів, прийнятих на страхування складає від 12 до 60 місяців (п. 7.2.) Строк дії щодо окремого транспортного засобу поділений на періоди страхування, що становлять 12 місяців (п. 7.3.). Граничні дати періоду та строк дії Договору щодо окремого ТЗ визначаються у додаткових угодах до цього Договору та Страхових сертифікатах (п. 7.4.)

Відповідно до п. 12.2.10. підтвердженням настання страхового випадку і визначення розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі, зокрема: інших документів, що мають відношення до причин та наслідків страхового випадку за мотивованою вимогою страховика, яка повинна бути направлена не пізніше 15 робочих днів з моменту отримання повідомлення та документів, які підтверджують факт настання випадку, який може бути визнаний страховим. Остаточний перелік вищевказаних документів визначається Страховиком на підставі достатності для визначення обставин та наслідків події (п. 12.4).

Відповідно до п. п. 14.1.12 Договору підставою для відмови Страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема ненадання Страхувальником документів, які необхідні для прийняття рішення.

Відповідно до довідки УДАІ ГУМВС України в Одеській області виданої ПП фірма «Екотранс» зафіксовано факт падіння полупричєпа 07.11.2008 року в м. Одеса по вул.. Ізвєстковій на території «Нафтобази» з відображанням характеру ушкоджень транспортного засобу (а. с. 93).

Під час заподіяння пошкоджень транспортному засобу, останнє знаходилося в експлуатації ПП «Екотранс» на підставі договору суборенди № 42 від 01.07.2007 року, укладеного лізингоотримувачем зі згоди лізінгодавця.

Відповідно до листа ТОВ «Ласка-Лізинг» на адресу ОСОБА_3 від 03.02.2009 року вбачається, що страховик повідомляє вигодонабувача за договором добровільного страхування та страховим сертифікатом про те, що повідомлення ОСОБА_3 про подію ДТП, внаслідок якого спричинені пошкодження транспортного засобу 07.11.2008 року не відповідають дійсності, оскільки відбулися в результаті експлуатації технічного обладнання транспортного засобу під час розвантаження грунту. Виходячи з умов договору добровільного страхування даний випадок не відноситься до страхових і не створює для страховика обов`язку виплатити страхове відшкодування (а. с. 113).

Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ЗАТ «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», треті особи ТОВ «Ласка-Лізінг», Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг про стягнення страхового відшкодування залишено без задоволення. Судом встановлено, що перекидання напівпричепа самоскиду трапилося 07.11.2008 року в м. Одеса по вул. Ізвєстковій на території «Нафтобази» в той час, коли він стояв і не рухався під час розвантаження сипучого матеріалу. Доказів, які б свідчили, що полупричіп перекинувся внаслідок ДТП, що встановлено винну особу у скоєнні ДТП, складено протокол про адміністративне правопорушення відносно винної особи позивачем не надано. Також позивачем не надано доказів з Гідрометеоцентру України, МНС України або з інших компетентних органів і не встановлено, що полупричіп перекинувся і зазнав пошкоджень саме внаслідок стихійного лиха у вигляді зсуву грунту. Суд набув висновку про відсутність правових підстав стягнення зі страховика страхового відшкодування, оскільки страховий випадок в розумінні договору страхування та страхового сертифікату, не відбувся. Разом з тим відсутність самого факту страхового випадку, який дає право для виплати страхового відшкодування, не позбавляє власника транспортного засобу або вигодонабувача за наявності для цього підстав звернутися за відшкодуванням шкоди на загальних підставах (а. с. 110-112).

При таких обставинах у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки з матеріалів справи вбачаються такі обставини:

- ТОВ «Ласка-Лізінг належним чином виконало свій обов`язок за договором фінансового лізингу і уклало договір з ЗАТ «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», у якому передбачено всі ризики КАСКО, зокрема і стихійне лихо у вигляді зсуву;

- пошкодження транспортного засобу 07.11.2008 року в м. Одеса по вул. Ізвєстковій на території «Нафтобази» відбулося в результаті експлуатації технічного обладнання транспортного засобу під час розвантаження грунту, коли транспортний засіб стояв і не рухався, що виключає ознаки дорожньо-транспортної пригоди. При цьому вигодонабувачем ОСОБА_3 не представлено документів, які б свідчили, що пошкодження відбулося внаслідок стихійного лиха, зокрема зсуву або просування (просідання) грунту. Тому даний випадок не можна класифікувати, як страховий і тому у страховика немає підстав для виплати страхового відшкодування;

- лізингоотримувач не забезпечив проведення розслідування та встановлення дійсних причин перекидання самоскиду при розвантаженні вантажу 07.11.2008 року зі складенням відповідних актів про нещасний випадок та встановленням винної особи, а обмежився викликом ДАІ, працівники якої склали довідку типової форми на бланку, який використовується для видання учасникам ДТП, де відобразили час і місце спричинення транспортному засобу механічних пошкоджень з їх перерахуванням;

- за договором фінансового лізингу з часу підписання Акту здачі-прийому та дії Договору, відповідальність за збереження майна, а також ризики пов`язані з усіма видами майнової шкоди, в тому числі з його випадковою загибеллю, втратою, псуванням, розкраданням, поломкою, конфіскацією і помилками при експлуатації, які не оплачені Страховиком відповідно до п. 10.1.1. даного договору або не усунені Гарантією виробника , несе Лізингоотримувач.

Тому немає підстав вважати, що витрати понесені ОСОБА_3 у вигляді вартості сплачених ним ремонтних робіт з відновлення транспортного засобу пошкодженого при перекиданні 07.11.2008 року, а також витрати зі зберігання транспортного засобу під час його відновлення, та упущена вигода від неможливості експлуатації та отримання орендної плати за договором суборенди відносяться до збитків, які були б спричинені з вини ТОВ «Ласка-Лізинг» та відповідно мали б бути компенсовані за рахунок даного підприємства.

Разом з тим судова колегія погоджується з висновком районного суду щодо часткового задоволення вимог за первісним позовом ТОВ «Ласка-Лізинг» до .ОСОБА_3 про стягнення коштів у зв`язку із не виконанням зобов`язань за договором фінансового лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 після укладення договору фінансового лізингу з ТОВ «Ласка-Лізинг» прийняв на себе зобов'язання щодо розрахунків за переданий об'єкт лізингу у відповідності до Графіку внесення платежів, що є Додатком N° 1 до Договору. Зокрема графіком визначено, що за 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 періоди, тобто відповідно по 30 квітня 2009 року, 31 травня 2009 року, 30 червня 2009 року, 31 липня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 30 вересня 2009 року, 31 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 31 січня 2010 року, 28 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 18 червня 2010 року, відповідач повинен був сплатити по 1080.20 умовних одиниць та 645, 25 умовних одиниць за 37 період відповідно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи і не заперечувалося сторонами, ОСОБА_3 не виконав своїх зобов`язань у 23 періоду оплати, коли сплатив лише частину платежу в сумі 1777 грн. 65 коп., а починаючи з 24 платежу та до кінця періоду, встановленого графіком , тобто до 37 платежу включно взагалі не сплатив будь-якої суми.

Тому розрахунок заборгованості, виконаний ТОВ «Ласка-Лізинг» узгоджується з матеріалами справи і не спростований відповідачем.

Умовами договору фінансового лізингу у разі порушення зобов`язань передбачено стягнення неустойки в розмірі 0.5% протягом перших п'яти днів та 1% (один) протягом наступних днів від суми платежу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежів. Розрахована ТОВ «Ласка-Лізинг» сума неустойки 189 351,37 грн. відповідає умовам договору і не спростована відповідачем.

Також є правильним висновок районного суду щодо стягнення інфляційного збільшення суми боргу - 4 886,57 грн. та 3 % річних - 2 740,30 грн., оскільки такий висновок суду відповідає ст. 625 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг»:

- відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч.1 ст. 2);

- суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу; інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу (ст. 4);

- договір лізингу має бути укладений у письмовій формі (ч. 1 ст. 6).

Тобто норми Закону України «Про фінансовий лізинг» щодо відносин є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, якими регулюються відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг».

Виходячи із Закону України «Про фінансовий лізинг» суб`єктами фінансового лізингу є зокрема лізингоодержувач , яким можуть бути фізична або юридична особа.

Відповідно до ст. 24 ЦК України людина, як учасник цивільних відносин, вважається фізичною особою.

Отже, укладення договору фінансового лізингу між ТОВ «Ласка-Лізинг та ОСОБА_3, які фізичною особою, відповідає ст. 4 Закону України «Про фінансовий лізинг».

В розумінні ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Тобто Закон України «Про фінансовий лізинг», який є спеціальним, при укладенні договору фінансового лізингу з лізингоодержувачем фізичною особою вимагається дотримання письмової форми договору , але не вимагається його обов`язкового нотаріального посвідчення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що договір фінансового лізингу від 10.04.2007 року, укладений між ТОВ «Ласка-Лізинг» та ОСОБА_3 є нікчемним у зв`язку із недотриманням сторонами договору нотаріальної форми є неспроможними, оскільки не засновані на законодавстві, яке цього не вимагає.

Посилання на те, що Законом України «Про фінансовий лізинг» не врегульовано питання щодо обов`язковості нотаріального посвідчення договору про фінансовий лізинг в разі укладення його з фізичною особою, що передбаченого загальними нормами ЦК України, не можуть бути взятими до уваги, оскільки, як вже зазначалося, норми ЦК України регулюють відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг», який передбачає дотримання сторонами договору про фінансовий лізинг письмової форми та не вимагає обов`язкового нотаріального посвідчення договору безвідносно до того, що стороною договору, як лізингоодержувач , може бути зокрема і фізична особа.

Інших суттєвих доказів в апеляційній скарзі ОСОБА_3 не наведено.

Судова колегія доходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, апеляційна скарга ТОВ Ласка-Лізинг» - частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ „Ласка Лізинг" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" Джаноян Ліани Араївни - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року - в частині задоволення зустрічного позову скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

В.П. Фальчук