ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2014 р. Справа № 902/809/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В., при секретарі судового засідання Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 902/809/14

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта",

43006, м. Луцьк, пров. Макарова, 5

до: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff"

22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, м. Немирів, вул. Горького, 31

про стягнення 153 570, 79 грн заборгованості згідно договору дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-28 від 31.10.2009 р.

за участю представників:

позивача : Терлецький О. М.- за дорученням;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

12.06.2014 р. до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" про стягнення з дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" 153 570, 79 грн заборгованості згідно договору дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-28 від 31.10.2009 р.

Ухвалою суду від 16.06.2014 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/809/14 з призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2014 року.

На визначену дату 03.07.2014 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи № 902/809/14 відповідач повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 03.07.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 4382 від 23.06.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Оглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

31.10.2009 року між дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" (дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-28, за умовами якого компанія зобов'язалась передати у власність дистриб'ютора продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договором, а дистриб'ютор зобов'язався прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором (п. 1.1).

Розділом 2 договору сторони визначили обов'язки сторін договору дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-28 від 31.10.2009 р., в тому рахунку: п. 2.1. - обов'язки дистриб'ютора, п. 2.2. обов'язки прем'єр-дитриб'ютора та п. 2.3. - обов'язки компанії. Зокрема, згідно п.п. 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.4. договору компанія взяла на себе обов'язок передати у власність дистриб'юторові продукцію компанії відповідно до умов договору, надати дистриб'юторові на його вимогу всю інформацію, що необхідна йому для належного виконання зобов'язань по наданню послуг відповідно до даного договору, вчасно приймати від дистриб'ютора послуги, які надаються відповідно до даного договору, вчасно здійснювати оплату послуг дистриб'ютора у вигляді бонусної винагороди в порядку й на умовах, передбачених даним договором.

Згідно умов договору під терміном «Бонусна винагорода» сторони погодили, що це винагорода дистриб'ютора за надання послуг Компанії по поширенню та просуванню продукції компанії в каналах збуту.

Ціною продукції є базова ціна в актуальному стані. У ціну продукції включається вартість пляшки (безповоротна тара) і пакування (п. 3.1).

Пунктом 3.4 договору сторони перебачили, що вартістю послуг дистриб'ютора й прем'єр-дистриб'ютора є бонусна винагорода, що нараховується на підставі акту приймання-передачі послуг дистриб'ютора.

Відповідно п. 3.12 договору надання послуг, зазначених у п.п. 2.2.1.-2.2.10. договору підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за формою встановленою у додатку № 15 до договору, яке здійснюється до 10 (десятого) числа поточного місяця за попередній розрахунковий місяць. Оплата послуг прем'єр- дистриб'ютора - до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому ним були надані послуги, за умови підписання акту приймання-пердачі послуг прем'єр - дистриб'ютора і надання звітів, передбачених договором.

Загальна сума договору складається з вартості продукції, отриманої дистриб'ютором на підставі ТТН, вартості піддонів, отриманих на підставі накладної, і вартості послуг, наданих дистриб'ютором на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг (п. 3.14).

У випадку придбання продукції на умовах передоплати використовуються базові ціни на продукцію на умовах передоплати, вказані в додатку № 3-2 до договору (п. 3.15).

Між ТзОВ «Торговий дім «Аванта» та ДП «Українська горілчана компанія "Nemiroff" було підписано 3 акта приймання-передачі послуг від 31.07.2013 за липень 2013 року - на суму 109 610, 06 грн, від 31.08.2013 за серпень 2013 року - на суму 78 078, 20 грн, та від 30.09.2013 за вересень 2013 року на суму 54 934, 81 грн.

За надані послуги відповідач розрахувався частково на суму 100 000,00 грн., що стверджується випискою по рахунку позивача від 19.12.2013 року.

Таким чином, станом на день подання позову у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за липень 2013 року на суму 9 610, 06 грн., за серпень 2013 року на суму 78 078, 20 грн., та за вересень 2013 року на суму 54934,81 грн., в загальній сумі - на 142 623,07 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача, у відповідності до ст. 625 ЦК України, 9154,19 інфляційних втрат та 1793,53 грн 3% річних за період з 01.01.2014 по 03.06.2014 (153 календарних дні) згідно доданого до позовної заяви розрахунку.

03.04.2014 року на адресу Відповідача надіслано вимогу вих. №338 від 02.04.2014 про повернення безпідставно одержаних коштів та сплату боргу. Вимога надсилалась цінним листом з повідомленням про вручення. Лист вручений 14.04.2014, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення.

У вимозі зазначалось, що ТзОВ «Торговий дім «Аванта» вимагає повного розрахунку за надані маркетингові послуги, перерахувавши їх за вказаними банківськими реквізитами. Після отримання вимоги Відповідач її не виконав, що і стало підставою до звернення до суду за захистом своїх прав.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В силу п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вже було зазначено, ТзОВ «Торговий дім «Аванта» було надано послуги ДП «Українська горілчана компанія "Nemiroff" згідно актів приймання-передачі послуг від 31.07.2013 за липень 2013 року - на суму 109 610, 06 грн, від 31.08.2013 за серпень 2013 року - на суму 78 078, 20 грн, та від 30.09.2013 за вересень 2013 року на суму 54 934, 81 грн.

За надані послуги відповідач розрахувався частково на суму 100 000,00 грн., що стверджується випискою по рахунку позивача від 19.12.2013 року.

Таким чином, станом на день подання позову у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за липень 2013 року на суму 9 610, 06 грн., за серпень 2013 року на суму 78 078, 20 грн., та за вересень 2013 року на суму 54934,81 грн., в загальній сумі - на 142 623,07 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки у визначені договором строки відповідач з позивачем не розрахувався, тобто не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано до стягнення з відповідача 9154,19 інфляційних втрат та 1793,53 грн 3% річних за період з 01.01.2014 по 03.06.2014 (153 календарних дні).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат судом отримано 1793,53 грн 3 % річних та 14 921,72 грн інфляційних втрат.

Разом з тим визначення періоду прострочення та розміру простроченої заборгованості належить до виключної прерогативи позивача, а тому, дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення 9154,19 інфляційних втрат та 1793,53 грн 3% річних за період з 01.01.2014 по 03.06.2014 р. р., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що відповідають законодавству.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» у повному об'ємі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (код ЄДРЮОФОП 30805594, вул. Горького, буд. 31, м. Немирів, Вінницька область, 22800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (код ЄДРЮОФОП 35495114, пров. Макарова, 5, м. Луцьк, 43006) 142 623, 07 грн (сто сорок дві тисячі шістсот двадцять три гривні 07 коп.) основного боргу, 9 154, 19 грн. (дев 'ять тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 19 коп.) інфляційних, 1 793, 53 грн (одна тисяча сімсот дев'яносто три гривні 53 коп.) 3% річних та 3 071, 42 грн (три тисячі сімдесят одну гривню 42 коп.) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 08 липня 2014 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 43006, м. Луцьк, пров. Макарова, 5

3 - відповідачу 22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, м. Немирів, вул. Горького, 31