08.07.2014

провадження 2/331/1205/14

справа 331/3510/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р. Жовтневий1 районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Жовнерчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в :

ПАТ «Укртелеком» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що відповідачка зареєстрована у відомчому гуртожитку ПАТ «Укртелеком» за адресою: АДРЕСА_1. Але, в період з січня 2005 р. по теперішній час відповідачка не проживає за зареєстрованим місцем проживання, оскільки виїхала на постійне місце проживання до Іспанії.

Позивач просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідачка у судове засідання не з»явилась, хоча належним чином була сповіщена про судове засідання шляхом направлення повістки за місцем її реєстрації і оголошенням про виклик до суду у пресі. Причина неявки відповідачки суду не відома. З заявами, які б перешкоджали розгляду справи, відповідачка до суду не звернулась, заперечень на позов не надала.

Виходячи з наведеного, матеріалів справи, зі згоди представника позивача і на підставі ст..224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована у відомчому гуртожитку ПАТ «Укртелеком» за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений відомчий гуртожиток увійшов до статутного фонду ПАТ «Укртелеком» під час корпоратизації та належить товариству на праві власності.

З січня 2005 р. відповідачка не проживає за зареєстрованим місцем проживання, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 14.08.2013 р. ОСОБА_1 виїхала за межі України.

Представник позивача пояснив, що, оскільки відповідачка не проживає у гуртожитку більше шести місяців без поважної причини, не користується комунальними послугами, витрати на комунальні послуги їй не нараховуються..

Згідно ст..71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст..72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. ст. 6, 127 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватись для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку відповідні з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ст. ст. 71, 72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа (за відсутності підстав для виселення). Стаття 47 Конституції України та ст. 9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше ніж з підстав і в порядку, визначеним законом. Право на повагу до житла гарантує і ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

А відтак позовні вимоги, направлені на позбавлення відповідачки права користування жилим приміщенням, можуть бути задоволені лише на підставі переконливих, взаємоузгоджених і неспростовних доказів у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка виїхала за межі України 14.08.2013 р.. Спірне житло у відповідності до ст..73 ЖК України вона не бронювала, також відсутні докази повідомлення позивача про тимчасову відсутність відповідачки у спірному житлі. Це свідчить про її відсутність, не проживання понад шести місяців у гуртожитку без поважної причини.

Тому, суд вважає позов обґрунтованим, доказаним, вимоги законними, а, значить, підлеглими задоволенню.

На підставі ст..88 ЦПК України суд стягує з відповідачки судовий збір у сумі 243,60 грн. за подачу позову і 121,80 грн. за подання клопотання про витребування доказів, разом - 365,40 грн.

Керуючись ст..ст.10,11,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст..ст.71,72 ЖК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» судовий збір у сумі 365,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Смолка І.О.