УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів Ткачук Н.В., Томенчука Б.М.,
з участю прокурора Гуцуляка,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 27 грудня 2006 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, на вирок Надвірнянського районного суду від 20 жовтня 2006р., -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України,з технічною освітою, не одружений, не працює, раніше судимий 13.05.2005 року Надвірнянським районним судом за ст.185 ч.З КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання на 2 роки,-засуджений за ст.317 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.309 ч.1 КК України позбавлення волі, за ст.309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі і на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено ОСОБА_2 - 3 роки позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України частково приєднано покарання за призначене за попереднім вироком Надвірнянського районного суду від 13.05.2005 року і визначено йому покарання - 4 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою залишено без зміни, а строквідбування покарання рахується з 28.04.2006 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДККУ УМВС в Івано-Франківській області 165 грн. 24коп. за проведення експертизи. Вирішено питання про речові докази.
Справа №11-542/2006р. Головуючий у 1-й інстанції Мужик І.І.
Категорія ст.317,309 КК України Доповідач: Хруняк С.В.
За вироком ОСОБА_2 визначений винним та засуджений за те, що він, проживаючи АДРЕСА_1, протягом 2005 року організовував та утримівав, а також надавав місце - літню кухню, де він проживав, для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів іншим особам. 18.04.2006 року в цьому приміщенні було виявлено та вилучено рослинну масу у вологому та мокрому вигляді, яка згідно висновку експертизи є наркотичним засобом -маковою соломкою, зеленого кольору 1128грам, яку він незаконно виготовив та зберігав без мети збуту.
Не погоджуючись з вироком, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію в якій просить вирок скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину та пом"якшити покарання.
В судовому засіданні Апеляційного суду засуджений ОСОБА_2 підтримав свою апеляцію у зміненому вигляді і просить вирок змінити та виправдати його за ст.317 ч.1 КК України оскільки, на його думку, він не надавав приміщення іншим особам, для виготовлення та вживання наркотичних засобів і просить пом"якшити йому покарання призначене за ст.309 ч.1 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, крім того захисник підтвердила, що вона вимушена була звернутись в державне підприємство про відключення газопостачання до приміщення, оскільки її син постійно вживав наркотичні засоби, пояснення прокурора, який вважав, що вирок є законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.309 ч.1 КК України доведена наведеними у вироку доказами і засуджений в своїй апеляції, у зміненому вигляді, не оскаржує
Разом з тим, коелгія суддів не погоджується з доводами апеляції ОСОБА_2, що суд засудив його за ст.317 ч.1 КК України безпідставно.
Як вбачається із показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вони неодноразово приходили в помешкання ОСОБА_2, де виготовляли та вживали наркотичні засоби протягом 2005 та 2006 років.
Таким показанням вказаних свідків суд дав належну оцінку та правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 організовував та надавав приміщення для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів.
А тому неправомірні дії ОСОБА_2 за ст.317 ч.1 КК України судом правильно кваліфіковано.
Призначене покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.65 КК України і підстав для пом"якшення покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 20 жовтня 2006 року відносно нього, без зміни.