УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів Ткачук Н.В., Томенчука Б.М.,
з участю прокурора Левенець Я.І.,
адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засудженого: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцієями: засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 на вирок Надвірнянського районного суду від 12 вересня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий: 23.06.1999 року Яремчанським міським судом за ст.ст. 140 ч.З, 44, 81 ч.З, 81ч.3,43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 21.04.2004 року Надвірнянським районним судом за ст.ст. 186 ч.2, 75 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі. Згідно ст.71 України шляхом часткового складання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Надвірнянського районного суду від 21.04.2004 року та остаточно призначено покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь: Івано-Франківського ОКЛ 365,40грн.; ОСОБА_5 -1682,27грн. матеріальної шкоди та 2500грн. моральної шкоди. Вирішено питання про речові докази.
Запобіжний захід ОСОБА_3- тримання під вартою, залишено без зміни, а строк відбуття покарання рахується з 23.03.2006 року.
За вироком ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він в ніч на 21.02.2006 року, біля 00.30 год. в м. Надвірна Івано-Франківської області, будучи в стані алкогольного сп"яніння, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_5 біля будинку АДРЕСА_1, середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров"я.
Засуджений ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4 в своїх апеляціях просить вирок скасувати і справу провадженням закрити за недоведеністю вини ОСОБА_3
Справа №11-516/2006р. Головуючий у 1-й інстанції Безбородько
Доповідач: Хруняк Є.В.
Заслухавши доповідь судді, пояснення: засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію і вважали, що вирок суду слід скасувати із-за недоведеності вини засудженого, потерпілого ОСОБА_5, його адвоката та прокурора, які вважали, що вирок є законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення із таких підстав.
Так, як вбачається із матеріалів справи та вироку суду, потерпілий ОСОБА_5 послідовно, не змінюючи своїх показань, стверджував, що в ніч на 21.02.2006 року йому тілесні ушкодження наносив саме ОСОБА_3.
На досудовому слідстві під час проведення зводин в віч-на-віч з ОСОБА_3, та впізнання, потерпілий ОСОБА_5 категорично вказав, що саме ОСОБА_3 наносив йому тілесні ушкодження.
Крім того, його вина підтверджена і іншими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме: показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що потерпілий ОСОБА_5 описав на вигляд чоловіка, його вік та зріст, а також одяг у якому той був одягнутий та пояснював, що добре запам"ятав нападника і при пред"явленні фотоальбому, потерпілий впізнав ОСОБА_3, який наносив тілесні ушкодження.
Про те, що саме ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_7, підтверджується: рапортом оперуповноваженим ВКР Надвірнянського РВ УМВС ОСОБА_6; протоколом пред"явлення особи для впізнання; протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_7; протоколом оглдяу речових доказів; протоколом відтворення обставин та обставин події.
Суд також дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і правильно прийшов до висновку, що вони є непослідовні і суперечливі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у спричиненні умисного тілесного ушкодження потерпшому ОСОБА_7, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинили тривалий розлад здоров"я, і правильно кваліфікував його неправомірні дії за ст. 122 ч.1 КК України.
Призначене покарання ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.65 КК України.
Апеляційних підстав для зміни або скасування вироку, колегія суддів, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 12 вересня 2006 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.