УХВАЛ А

14 грудня 2006 року                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді         Гриновецького Б.М.

суддів                            Іванів О.Й., Гандзюка В.П.

з участю        прокурора                      Грищука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Калуського міськрайсуду від 20 жовтня 2006 р.,-

встановила:

Вказаним вироком                      ОСОБА_1, судимого 8.12.2004 року тим же судом за ст. 364 ч.2 КК України  до  позбавлення  волі  на  5   років  з іспитовим строком випробування 2 роки,-засуджено за ст. 367 ч.1 КК України до 1000 грн. штрафу з позбавленням права займати керівні посади на 1 рік.

Згідно ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покарання за попереднім вироком менш суворого покарання остаточно визначено позбавлення волі на 5 років з позбавленням права займати керівні посади на 2 роки.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Початком іспитового строку визнано 8.12.2004 року.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у службовій недбалості, яка заподіяла істотну шкоду інтересам юридичних осіб та держави, що проявилось у неналежному виконанні ним за 2002-2004 роки посадових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1, в неоформленні документів на користування земельною ділянкою товариства, в несплаті 7292 грн. податку на землю, що потягло накладення адміністративних штрафів за ці порушення.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 оспорює доведеність вини, вважає, що його дії носять цивільно-правовий характер, тому просить вирок скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у службовій недбалості грунтується на належно досліджених й оцінених доказах.

Сам, ОСОБА_1 визнає, що в 2001-2004 роках працював ІНФОРМАЦІЯ_1, товариство користувалось земельною ділянкою, на нього складались акти про порушення земельного законодавства, накладались штрафи.

Показаннями свідка, заступника начальника Калуського відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 підтверджується, що ТзОВ "Чайка" користувалось земельною ділянкою без належних документів, ОСОБА_1 попереджався за такі дії, на нього накладались штрафи.

Справа №11-523/2006р.                                   Головуючий у І інстанції Гавриленко В.Г.

Категорія ст. 367 КК України                      Доповідач: Гриновецький Б.М.

З показань свідка ОСОБА_3, головного податкового інспектора в Калуському районі, слідує, що ТзОВ "Чайка" за 2002-2004 роки несплачувало земельний податок, за що на ОСОБА_1 накладались штрафи.

Факти користування земельною ділянкою без належних документів і несплати ТзОВ "Чайка", де ІНФОРМАЦІЯ_1 був ОСОБА_1, земельного податку і неодноразового притягнення його за це до адміністративної відповідальності підтверджується долученими до справи документами (а.с. 25,19,47, 76, 78).

За таких встановлених судом обставин суд прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у службовій недбалості, яка заподіяла істотну шкоду інтересам юридичнрої особи та держави.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 367 ч.1 КК України відповідає встановленим судом обставинам справи.

Призначене ОСОБА_1 покарання і звільнення від нього відповідає вимогам ст.ст. 65, 75 КК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що його дії носять цивільно-правовий характер, а не службову недбалість, суперечать встановленим судом обставинам подій про те, що він як директор ТзОВ не забезпечив належне оформлення документів на користування землею, допустив несплату земельнолго податку, за що на нього були покладені штрафи.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно визнав податковий борг ТзОВ "Чайка" по земельному податку, є необрунтованим і спростовується наведеними у вироку доказами про те, що такий борг був і він стався з вини ОСОБА_1.

Твердження апелянта про те, що йому не вмінялось у вину заподіяння шкоди інтересам юридичної особи, суперечить змісту процесуальних документів, наявних у справі.

Таким чином, колегія суддів не виявила підстав для зміни чи скасування вироку. Тому апеляція залишена без задоволення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Калуського міськрайсуду від 20.10.2006 року відносно нього - без змін.