Справа № 22-408/2008 Головуючий у 1 інстанції: Конякін C.M
Категорія: 33 Доповідач: Белінська І.М
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого - Полежая В.Д.
суддів - Белінської І.М., Спірідонової Л.С.
при секретарі - Шевченко Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Мир» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АФ «Мир» про розірвання договору оренди землі, -
ВСТАНОВИЛА:
20 квітня 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ АФ «Мир» про розірвання договору оренди землі, посилаючись на те, що 29 червня 2001 року між ними було укладено договір оренди земельної частки (паю) строком на 10 років. Узв'язку з тим, що умови договору її не влаштували вона звернулась до відповідача з проханням розірвати договір, але той продовжує користуватись землею чим порушуються її права та законні інтереси.
Рішенням Голованівського районного суду від 20 травня 2005 року позов задоволено. Договір оренди землі укладений 29.06.2001 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ «Мир» розірвано.
Суд прийшов до висновку, що відповідач договірні відносини не виконував належним чином, не видавав якісне зерно та в кількості, передбаченій договором.
Крім того, договір не має юридичної сили, оскільки вчасно не був зареєстрований, в ньому не визначена відповідальність сторін за порушення умов договору, а отримання Державного акту на право приватної власності на землю припиняє дію договору оренди.
В апеляційній скарзі ТОВ АФ «Мир» ставить питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд свої висновки обґрунтував тим, що договір не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним, а також порушено право позивачки користуватись земельною ділянкою на власний розсуд з чим колегія суддів погодитись не може, оскільки зазначені висновки не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.
Відповідно до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділених в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення договору оренди допускається лише у випадках передбачених цим законом.
Даний договір було укладено в період дії Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р. та постанови КМУ «Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)», якими визначено порядок укладення договорів.
Спірний договір було укладено 29.06.2001 року, Державний акт ОСОБА_1 отримала 22.03.2002 року. 10.06.2004 року сторони переуклали договір оренди відповідно до Державного акта на право власності на землю, який було зареєстровано 10.12.2004 року у встановленому порядку. За таких обставин вирішення питання про розірвання договору від 29.06.2001 року не має юридичного значення.
Крім того, вирішуючи спір, суд в порушення вимог cт. 15 ЦПК України в редакції 1963 p., що була чинною на час розгляду справи, вийшов за межі заявлених позовних вимог, роблячи висновки щодо недійсності договору оренди.
Інші обставини, як підставу розірвання договору, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, доказів неналежної якості та кількості сільгосппродукції, що виплачувалась позивачці як орендна плата, суду не надано.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до вимог cт. 213 ЦПК України ( cт. 202 ЦПК в ред. 1963р.) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушених норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Мир» задовольнити.
Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2005 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ АФ «Мир відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з моменту його проголошення.