Справа №250/262/14-ц
Номер провадження4-с/250/3/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2013 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Черноти С.В.
при секретарі Зайцевої О.В.
за участю:
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
заінтересована особа ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ясинувата скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3,-
В С Т АН О В И В :
До Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області до розгляду передана скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3.
З зазначеної скарги вбачається, що 18 лютого 2013 року державним виконавцем ВДВС Авдіївського міського управління юстиції Донецької області Бондаренко Х.Г. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, відповідно до якої з 01.10.2009 р. призначено щомісячне утримання з його заробітної плати, що він отримує на ПАТ «АКХЗ», в розмірі 50% усіх видів його доходу, що підлягають виплаті після врахування податків до повного погашення заборгованості, на підставі виконавчого листа № 6/0501/27/2012 від 01.10.2012р. Із вказаною постановою не погоджується, оскільки, по-перше, виконавчий лист на виконання судового рішення було видано не 01.10.2012р., а 15.09.1997р. відповідно до ухвали Авдіївського міського суду Донецької області від 15.09.1997р., згідно з якою з нього стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму заробітної плати, а у 2012 році ОСОБА_3 було видано дублікат виконавчого листа на підставі ухвали Авдіївського міського суду Донецької області від 21.09.2012р., оскільки виконавчий лист саме нею було втрачено, у зв'язку з чим 17.01.2013 року вона звернулась до ВДВС з заявою про проведення стягнення на підставі дублікату виконавчого листа. А отже і стягнення має провадитись не більше ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання, і це ніяк не може бути 10.10.2009р. По-друге, ним в добровільному порядку відповідно до його ж заяви з заробітної плати на користь стягувача ОСОБА_3 проводилось перерахування аліментів, що не перевірив державний виконавець та відповідно не витребував з місця його роботи ані відомості про його дохід, ані дані про наявність чи відсутність сплати ним у добровільному порядку аліментів на утримання дитини, а крім того не провів розрахунку його заборгованості по сплаті аліментів та не повідомив його про наявність такої заборгованості. Взагалі про існування оскаржуваної постанови він дізнався випадково, коли отримав роздруківку нарахування заробітної плати на підприємстві, державний виконавець вказану постанову у встановленому законом порядку йому не направляв, про її існування не повідомляв. У зв'язку з чим вважає вказану постанову державного виконавця від 18.02.2013р. незаконною та просив іі скасувати.
В судовому засіданні заявник та представник заявника підтримали заявлену скаргу, просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи у дане судове засідання не з'явився, просив провести розгляд скарги у його відсутність. У судовому засіданні від 03.06.2014 року представник заінтересованої особи заперечувала проти задоволення скарги, пояснила, що на момент винесення постанови - 18.02.2013 року - були всі законні підстави для її винесення.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заявленої скарги.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановою від 21.01.2013 р., винесеною державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Донецької області Бондаренко Х.Г., відкрито виконавче провадження щодо стягнення зі скаржника аліментів на утримання його неповнолітньої доньки у розмірі ? від всіх видів заробітку щомісячно.
Постановою від 18.02.2013 р., винесеною державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Донецької області Бондаренко Х.Г., звернено стягнення на заробітну плату боржника у розмірі 50 %.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Стягнення аліментів належить до періодичних платежів, відтак дії державного виконавця щодо винесення постанови від 18.02.2013 р. та звернення стягнення на заробітну плату відповідає зазначеним законодавчим приписам.
Щодо законності визначення в постанові розміру стягнення, а саме - 50 %, то в цій частині суд виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, відповідно до ч. 3 тієї ж статті, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків.
Станом на день винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника за ним рахувалась заборгованість по сплаті аліментів та належало стягувати аліменти в подальшому до досягнення дитиною 18 річного віку. Таким висновок випливає з системного аналізу ч. 1 ст. 194 СК України, яка передбачає, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання, а також заяви стягувача ОСОБА_3 про прийняття виконавчого документа до виконання, де остання просить стягнути аліменти за три попередні роки.
У ході судового розгляду скаржником доказів сплати заборгованості не подано.
Отже, приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець діяв в межах своєї компетенції, мав відповідні повноваження, а зміст постанови відповідає правовідносинам, що склались між їх учасниками та законодавству.
Судом також враховано, що згідно вимог ч. 7 ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. Так, зі звіту про здійснені відрахування та виплати за період 01.07.2013-31.12.2013 р.р. вбачається, що відсоток стягнення складає 33,30%. Таким чином, при визначенні сум, належних до стягнення в рамках даного виконавчого провадження враховані інші стягнення, які здійснюються із заробітної плати скаржника таким чином, щоб загальним розмір стягнення не перевищував 50 % доходу.
Щодо наявності між сторонами спору щодо визначення розміру аліментів, то дана обставина не впливає на законність оскаржуваної постанови, оскільки згідно ч. 9 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Посилання скаржника на ненадіслання йому державним виконавцем постанови від 18.02.2013 р. не є обґрунтованим, оскільки за приписами ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання лише підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Також суд враховує, що сам факт ненадіслання постанови від 18.02.2013 р. не може бути підставою для визнання її незаконною та скасування.
Всебічно дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та не порушує права та законні інтереси скаржника.
Керуючись ст. ст. 72, 73, 383-385 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: С. В. Чернота