УХВАЛ А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Гриновецького Б.М.
суддів Іванів О.Й., Гандзюка В.П.
з участю прокурора Каспрук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 і його захисника та прокурора м. Калуша на вирок Калуського міськрайсуду від 26 вересня 2006 р.,-
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1, судимого:
1) 27.01.1999 р. тим же судом за ст. 140 ч.З КК
України до позбавлення волі на 3 роки з
відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
2) 23.06.1999 р. тим же судом за ст.ст. 141 ч.2,
140 ч.З, 208 КК України до позбавлення волі на
6 років 6 місяців, постановою Долинського
райсуду від 9.12.2003 року невідбуту частину
покарання замінено на 240 год. громадських
робіт,-
засуджено за ст. 187 ч.4 КК України до позбавлення волі на 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 3.04.2006 року в м. Калуші розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2 з заподіянням їй ударами молотком по голові умисних тяжких тілесних ушкоджень.
В апеляціях:
· засуджений ОСОБА_1 та його захисник оспорюють кваліфікацію дій засудженого за ст. 187 ч.4 КК України, вважають, що він вчинив тільки умисні тяжкі тілесні ушкодження, суд не врахував належно пом"якшуючі покарання обставини, тому просять перекваліфікувати його дії з ст. 187 ч.4 на ст. 121 ч.1 КК України і пом"якшити покарання,
· прокурор у зміненій в апеляційному суді апеляції просить замінити обтяжуючу покарання ОСОБА_1 обставину повторність злочину на рецедив злочину, в решті просить вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка змінену апеляцію підтримала, просить замінити повторність на рецедив злочину, пояснення ОСОБА_1 про те, що він підтримує апеляції в його інтересах, вважає, що розбою він не вчиняв, просить кваліфікувати його дії за ст. 121 ч.1 КК України і пом"якшити покарання, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні розбою із заподіянням потерпілій умисних тяжких тілесних ушкоджень грунтується на належно досліджених і правильно оцінених доказах.
Справа №11-491/2006р. Головуючий у І інстанції Бойко М.Я.
Категорія ст. 187 ч.4 КК України Доповідач: Гриновецький Б.М.
Сам ОСОБА_1 визнає, що наносив потерпілій удари молотком по голові, щоб забрати гроші, які він їй заплатив за самогон. На досудовому слідстві ОСОБА_1 визнавав, що вчинив розбій і не має підстав вважати ці показання недостовірними.
З показань потерпілої ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_1 з метою заволодіння її коштами наніс їй удари молотком по голові.
Наведені обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними протоколів огляду місця події і вилучення у засудженого молотка.
За даними висновку судмедекспертизи у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тяжкі тілесні ушкодження її голови, які могли бути нанесені молотком і були небезпечними для її життя в момент заподіяння.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1, обгрунтовано кваліфікував його дії за ст. 187 ч.4 КК України, оскільки він вчинив розбій із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Доводи апелянтів про недоведеність вини ОСОБА_1 в розбої спростовуються наведеними у вироку доказами, зокрема, послідовними показаннями потерпілої та показаннями самого засудженого на досудовому слідстві, де він визнавав, що вчинив розбій, його зміну показань в судовому засіданні суд правильно розцінив як намір уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.
Посилання в апеляціях засудженого і його захисника про те, що суд повно не врахував всі пом"якшуючі обставини і призначив засуворе покарання, колегія суддів визнає необгрунтованими. Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, при цьому судом належно враховано те, що він вчинив особливо тяжкий злочин, в нетверезому стані і щодо особи похилого віку, дані про його особу, всі пом"якшуючі покарання обставини, на які є посилання в апеляціях.
Суд необгрунтовано визнав за обтяжуючу покарання обставину вчинення ОСОБА_1 злочину повторно, оскільки це суперечить визначенню цього правового інституту в ст. 32 ч.1 КК України, де вказано, що повторність злочинів є вчинення двох чи більше злочинів за тією самою статтею або частиною статті КК України. Такого повторення злочинів у ОСОБА_1 немає. Тому дану обставину колегія суддів виключає з вироку суду. При цьому апеляційний суд вважає, що ця зміна вироку не є істотною і не може бути, враховуючи тяжкість злочину та дані про особу винного, підставою для пом"якшення йому покарання. Заміна у вироку ознаки повторності злочину на рецедив злочину в діях ОСОБА_1 можлива була б лише при винесенні нового вироку, на що немає апеляційних підстав.
За таких обставин колегія суддів частково задовільняє подані апеляції, в решті-відмовляє внаслідок необґрунтованості їх вимог.
Керуючись ст.ст. 365,366, 367 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисники, змінену апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Калуського міськрайсуду від 26.09.2006 р. відносно ОСОБА_1 змінити, виключити з вироку посилання на повторність як обтяжуючу покарання обставину.
В решті вирок залишити без змін.