269/444/14-ц

№ 2/269/451/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 червня 2014р. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді: Слабкіної О.А.

при секретарі: Савоськіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу і неустойки за договором та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом 05 лютого 2014 року. Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 25 лютого 2014 року. У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача на його користь не виплачену суму за договором від 17 жовтня 2011 року у розмірі 8000 грн., пеню у розмірі 10 200 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 17 жовтня 2011 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про продаж автомобіля ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2 у розстрочку. Відповідно до договору вартість автомобілю складає 34 000 грн. і відповідач зобов'язався сплачувати один раз на місяць 3 000 грн., при цьому він спочатку вносить суму у розмірі 15 000 грн. при підписанні договору.

Проте відповідач не виконав умови договору оренди транспортного засобу, має борг у розмірі 8000 грн., які позивач просить стягнути на його користь. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 200 грн. та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві діями відповідача, а також 2000 грн. - суму витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте надав суду через канцелярію суду письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог ч 9 ст. 74 ЦПК України шляхом розміщення оголошення у пресі. Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши надані у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. ст.11,60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Вивченням наданих у справі доказів судом встановлено, що 17 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди автомобіля, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендатор приймає в оренду автомобіль ВАЗ 2107, 2006 року випуску, коричньового кольору, державний номер НОМЕР_2, а орендатор приймає зазначений автомобіль з оплатою 100 грн. на добу. Оплата провадиться один раз на місяць у сумі 3000 грн. Заставний внесок складає 15 000 грн., загальна ціна автомобіля складає 4250 доларів США, що в еквіваленті до української гривні складає 34000 грн. /а.с. 4/

Також умовами даного договору оренди передбачено, що у разі несвоєчасної оплати нараховується пеня у сумі 40 грн. за кожен прострочений день. За систематичну несплату нараховується пеня у розмірі 30% від загальної суми.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільноправовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Право передання майна у найм, відповідно дост. 761 ЦК України має власник речі або особа, якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Як вбачається з наданої у справі копії довіреності від 07 липня 2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу позивач має право експлуатувати та розпоряджатися належним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобілем марки ВАЗ 21070, рік випуску 2006 року, реєстраційний НОМЕР_2, тобто автомобілем, який є предметом договору оренди, а також має право підписувати угоди про відчуження (продаж, міну, оренду, застав тощо) чи передачу прав користування зазначеним транспортним засобом. Зазначена довіреність видана строком на п'ять років та дійсна до 07 липня 2016 року, тобто є чинною.

Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.

Нормами статті 799 ЦК України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З наданого у справі договір оренди транспортного засобу не вбачається, що він був нотаріально посвідчений, тобто даний договір був укладений сторонами з порушенням вимог чинного цивільного законодавства України.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач посилається, на те що він мав фізичні страждання, які були викликані стресом, що призвело до втрати здоров'я та госпіталізації і підтверджується випискою з історії хвороби, але даний документ, на який посилається позивач, у справі відсутній, проте позивачем надано у справі довідку про те, що він знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні ОМО ГУМВС України в Донецькій області з 31.03.2014 року по 14.04.2014 року з діагнозом компресійний перелом тіла хребця /а.с.33/.

Судом встановлено, що позивачем, не надано належних доказів, які б свідчили про завдання йому моральної шкоди , тому суд приходить висновку про відмову у цій частині позову.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а також судових витрат у сумі 229,40 грн., суд вважає їх також необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, тобто це витрати сторін, які вони несуть у зв'язку з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, тобто які беруть безпосередню участь у справі.

За змістом ч 1 ст. 88 ЦПК України стороні, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням того, що суд відмовляє у задоволенні його позову у повному обсязі, сума по сплаті судового збору поверненню позивачеві не підлягає.

На підставі ст.ст. 203,215,220,759, 761, 763, 799 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу і неустойки за договором та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О. А. Слабкіна