УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.И.,
суддів Кривобокової Н.М., Хруняка С.В.,
за участю прокурора Журавльова Є.Є.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши 14 листопада 2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Верховинського районного суду від 6 вересня 2006 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 з середньою спеціальною освітою, не одружений, раніше судимий: 28.11.2002 року Верховинським районним судом за ст.2296 ч. 1 КК України в редакції 1960 року, ст. 122 ч.1 КК України (2001р.) на два роки позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 22.09.2003 року; 17.12.2003 року тим же судом за ст. З95 КК України на 4 місяці арешту, громадянин України, -засуджений за ст.121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 6 червня 2006 року. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 165 гривень 24 копійки за проведення експертизи.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 3 червня 2006 року, будучи в стані алкогольного сп"яніння, в процесі сварки, яка виникла під час розпиття спиртних напоїв з потерпілою ОСОБА_2, в його будинку, АДРЕСА_1, внаслідок нанесення ОСОБА_2 ударів по голові та тулубу, спричинив останній умисні тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілої.
В апеляціях: -прокурор, який приймав участь у розгляді справи, покликається на незаконність вироку внаслідок невідповідності призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого та особі винного.
Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, призначивши засудженому більш суворе покарання;
-засуджений ОСОБА_1 постановлений щодо нього вирок вважає несправедливим і просить його скасувати.
Справа №11-484/2006р. Головуючий у 1-й інстанції Атаманюк Р.І.
Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач: Іванів О.Й.
До початку розгляду справи в апеляційній інстанції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом, свою апеляцію відкликав.
Під час апеляційного розгляду засуджений підтримав подану ним апеляцію та пояснив, що дійсно наніс потерпілій удар рукою по голові, від чого вона впала. Однак всіх обставин та подальших своїх дій не пам"ятає, так як був у стані сильного алкогольного сп"яніння. Просить постановити справедливе рішення та пом"якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, прокурора Журавльова Є.Є., який заперечив проти апеляції засудженого і просить вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину грунтується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які відповідають фактичним обставинам справи.
Так, сам засуджений, каючись у вчиненому, не заперечував у судовому засіданні того, що під час сварки, яка виникла між ним і потерпілою в ході розпиття спиртних напоїв, вдарив ОСОБА_2 рукою по голові, а коли вона впала на підлогу, вдарив її ще кілька разів в область голови і пішов спати. Вранці виявив, що ОСОБА_2 мертва.
За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок закритої внутрішньочерепної травми із забоєм головного мозку та крововиливами під оболонки головного мозку. Всього потерпілій було нанесено не менше 8 ударів (а.с.100-101).
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що 4 червня 2006 року співжитель її доньки ОСОБА_1 біля 9 год. сказав їй, що донька померла у нього вдома. Пішовши туди виявила потерпілу ОСОБА_2 лежачою на підлозі в коридорі, все обличчя доньки було в крові.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 дали показання про те, що ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 побив її доньку. Потерпіла ОСОБА_2 не подавала ніяких ознак життя, тому викликали лікарів і міліцію.
За наведених обставин доводи апелянта про необхідність скасування вироку внаслідок його несправедливості є необгрунтованими.
Призначаючи засудженому покарання суд дотримав вимог, передбачених ст.65 КК України, врахував як пом"якшуючі так і обтяжуючу покарання обставини та призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 121 КК України.
Тому підстав для пом"якшення призначеного засудженому покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Верховинського районного суду від 6 вересня 2006 року відносно нього- без змін.