269/94/14-ц

№ 2/269/394/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 червня 2014 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючої судді Слабкіної О.А.

при секретарі Савоськіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач більш ніж шість місяців без поважних причин не проживає в будинку АДРЕСА_1. Зазначений будинок належить їй на підставі договору дарування, тобто вона є власником цього будинку. Вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі із відповідачем з 10.08.2001 року та з 22.12.2004 року вона зареєструвала свого чоловіка, тобто відповідача. Як члена родини. 24.12.2010 року рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки шлюбі між нею та відповідачем було розірвано. Після чого, відповідач прожив у будинку приблизно місяць. А потім зібрав свої всі речі і пішов з будинку. Іншого місця проживання відповідач не мав, тому що свою квартиру відповідач продав. Тож їй не відомо, де перебуває відповідач впродовж чотирьох років, відповідач не цікаиться житлом, ніяких речей відповідач в будинку не має,тому вона просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, так як вона несе додаткові витрати, через те, що відповідач є зареєстрованим і вона як власник не має можливості розпоряджатися своєю власністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду даної справи відповідачу повідомлялось відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, через оголошення у пресі. Тому, зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки, допитавши свідків, дослідивши письмові докази і матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Той факт, що будинок АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1, підтверджено копією договору дарування від 02.09.2004 року та реєстровим написом на документ про право особистої власності зазначений жилий будинок зареєстрований Макіївським бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за позивачкою, про що зроблений запис у реєстрову книгу № 130 за реєстровим № 26237.

Копією домової книги для прописки громадян, які мешкають у будинку АДРЕСА_1 підтверджений факт прописки відповідача ОСОБА_2

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожна окремо підтвердили пояснення позивачки, додавши, що відповідач після розірвання шлюбу, ще місяць проживав у АДРЕСА_1, який належить позивачці, а з січні 2011 року пішов з зазначеного будинку позивачки і ніяких речей відповідач в будинку не має і протягом трьох років вони взагалі не бачили відповідача.

Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, а ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно з правилами статей 71,72 ЖК України наймач та члени його сім`ї можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони в ньому не проживали без поважних причин більш ніж шість місяців.

Як роз`яснено в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 № Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" ( зі змінами, внесеними постановами від 10 березня 1989 р. № 2, від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998 р. № 15) , у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності ( перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно з повідомлення Управління інформаційних технологій при УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності і був засуджений Совєтським районним судом м. Макіївки Донецької області 10.05.2011 року до 3 років позбавлення волі із випробувальним строком на 2 роки та станом на 30.05.2014 року ОСОБА_2 знятий з обліку в Совєтському РВ КВІ м. Маківїки за спливом випробувального строку.

Відповідно до довідки Адресного бюро Донецької області відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, проаналізувавши матеріали по справі та оцінивши, представлені в силу ст. 60 ЦПК України, докази в їх сукупності, суд визнає, що у відповідності зі ст. 71 ЖК України спірне житлове приміщення за відповідачем ОСОБА_2 не зберігається й у відповідності зі ст. 72 ЖК України він втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, на підставі ст.ст. 10, 60, 213-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Макіївки Донецької області таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, як такого, що не проживає в спірному житловому приміщенні більш шести місяців без поважних причин.

Рішення проголошено і може бути оскаржене в апеляційний суд Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя О. А. Слабкіна