Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2014 р. Справа № 805/6487/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Скріпніка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, -
ВСТАНОВИВ:
22.05.2014 року Макіївський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 4 313,61 грн.
Представник позивача надав суду письмову заяву про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідач не заперечував проти здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Крім того, в матеріалах справи наявна письмова заява відповідача, відповідно до якої останній визнає позовні вимоги у повному обсязі, проти задоволення адміністративного позову не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно наданої до центру зайнятості заяви ОСОБА_1 з 07.09.2012 року присвоєно статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. Проте, в ході перевірки даних було встановлено, що остання під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна, виконувала роботи за договором про виконання послуг від 16.11.2012 року №12/87, укладеним між відповідачем та ТОВ "Готель "Донбас Палас", що підтверджується також актом виконаних робіт від 16.11.2012 року №169, відповідно до якого ОСОБА_1 надала послуги з виготовлення фірмових страв та заготівок для банкету на території готелю "Вікторія" та отримала винагороду у розмірі 199,08 грн. Таким чином, відповідач незаконно отримав суму допомоги по безробіттю за період листопад 2013 року - січень 2014 року у розмірі 4 313,61 грн. На підставі цього позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму допомоги по безробіттю у розмірі 4 313,61 грн.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Макіївського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. Згідно із заявою відповідача від 07.09.2012 року (а.с. 5), він просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
З 07.09.2012 року ОСОБА_1 присвоєно статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується відповідним наказом (а.с. 6).
При проведенні звірки між позивачем та Державною податкової інспекцією і Пенсійним фондом України встановлено, що ОСОБА_1 в період отримання допомоги по безробіттю виконувала роботи за договором про виконання послуг від 16.11.2012 року №12/87, укладеним між відповідачем та ТОВ "Готель "Донбас Палас", що підтверджується також актом виконаних робіт від 16.11.2012 року №169, відповідно до якого ОСОБА_1 надала послуги з виготовлення фірмових страв та заготівок для банкету на території готелю "Вікторія" та отримала винагороду у розмірі 199,08 грн.. (а.с. 7-9).
Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 804-XII від 01 березня 1991 року (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006, № 3483-IV) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
Як вбачається із матеріалів справи, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період листопад 2013 року - січень 2014 року становить 4 313,61 грн., що підтверджується довідкою Макіївського міського центру зайнятості (а.с. 13).
У відповідності до наказу Макіївського міського центру зайнятості №46 від 04.02.2014 року "про внесення даних до ПК та відшкодування коштів ОСОБА_1А." позивачем прийнято рішення про повернення виплат у встановленому порядку.
У відповідності до абз. 5 ч. 1 ст. 34 Закону, Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
На виконання зазначених приписів Макіївським міським центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 надсилалась претензія від 05.02.2014 року №04-11/812, згідно якої останній запропоновано в добровільному порядку повернути виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 4 313,61 грн. перерахувавши її протягом 15 календарних днів на рахунок центру зайнятості.
В зазначений строк кошти на рахунок центру зайнятості не надійшли.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Також, відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000р. за N915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, у зв'язку тим, що в добровільному порядку сума переплати допомоги по безробіттю відповідачем не сплачена, позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості підлягають задоволенню.
Крім того, 02.07.2013 року відповідачем надано до суду заяву щодо відстрочення виконання судового рішення в даній справі терміном до 31.12.2014 року, яка обґрунтована тяжким фінансовим становищем відповідача, просить її задовольнити.
Представник позивача проти відстрочення виконання постанови суду не заперечував.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, або сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зазначені обставини є поважними і такими, що унеможливлюють своєчасне виконання відповідачем рішення суду в даній справі,
У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122- 143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254, 263 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення на випадок безробіття - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття суму матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 4 313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 61 коп.
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі №805/6487/14 за позовом Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення на випадок безробіття - задовольнити.
Відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року по адміністративній справі № 805/6487/14 за позовом Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення на випадок безробіття строком до 31.12.2014 року:
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.