УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.,
суддів Бідочко Н.П., Вакарук В.М.,
секретаря Юрків І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 18 жовтня 2006 року, -
встановила:
Рішенням Надвірнянського районного суду від 18 жовтня 2006 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди та 100 грн. судових витрат. У відшкодуванні шкоди, завданої пошкодженням здоров'я відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд не взяв до уваги постанову дізнавача ДАІ Надвірнянського РВ УМВС від 14.01.2006 року, якою встановлено вину обидвох водіїв у дорожньо-транспортній пригоді. Було також вирішено притягнути його і ОСОБА_3 до адмінвідповідальності, що не відбулося через пропуск строків.
В основу рішення суд поклав постанову слідчого від 07.07.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи, у якій зазначено, що винним у автопригоді є він. З даною постановою його не ознайомлено, тому він її не оскаржив.
Отже, суд належним чином не дослідив обставин автопригоди та не встановив вину окремих її учасників, тому він не може нести будь-якої відповідальності перед позивачкою. Апелянт просить рішення скасувати, а в позові відмовити.
Вислухавши доповідача, апелянта, позивачку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 18.10.2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода через порушення правил обгону автомашиною ВАЗ-21011, якою керував ОСОБА_1
Справа № 22-ц-1494/2006р. Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.
Категорія 21 Доповідач Шишко А.І.
Постановою Надвірнянського РВ УМВС від 7.07.2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України. У цій постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив правила обгону транспортних засобів і допустив зіткнення з іншою автомашиною ЗАЗ-1102 під керуванням ОСОБА_3. Пасажир цієї автомашини ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров'я.
Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується і розпискою ОСОБА_1 (а.с. 73).
Наведені обставини дають підстави вважати, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку в тому, що ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження з вини ОСОБА_1.
Разом з тим, позивачка не довела достовірними доказами, яку матеріальну шкоду від цієї автопригоди вона отримала, тому суд правильно відмовив їй у задоволенні цієї позовної вимоги.
Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку в тому, що протиправними діями ОСОБА_1 заподіяно ОСОБА_2 моральну шкоду, оскільки останній заподіяно тілесні ушкодження, через які вона перенесла фізичний біль, страждання, втратила на певний час нормальні життєві зв'язки. Сума 1000 грн., присуджена позивачці, є найбільш приближеною для повного відшкодування їй моральної шкоди.
Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його обґрунтованості не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Надвірнянського районного суду від 18 жовтня 2006 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.