22к-2757
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Качана В.Я.
Суддів Дербенцевої Т.П., Чобіток А.О.,
Панченка М. М. , Шахової О.В.
Розглянувши в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до Донецької товарної біржі «Партнер», Шахтарської об»єднаної державної податкової інспекції , 3-особи Державне підприємство «Шахтарськантрацит», Міністерство палива та енергетики України про визнання угоди дійсною за касаційним поданням Заступника прокурора Донецької області на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2005 року
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2005 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом. Вказав, що
6.01.2005 року був проведений цільовий аукціон з продажу об»єктів нерухомості, які
належали Шахтарському РМЗ державного підприємства «Шахтарськантрацит» і
знаходилися у податковій заставі. Він став переможцем аукціону і в подальшому
10.01.2005 року на товарній біржі «Партнер»між ним та Шахтарською об«єднаною
податковою інспекцією був укладений договір № 1-1/522, за яким податкова інспекція (
далі ПДІ) продала, а він купив майно -29 нежитлових приміщень Шахтарського РМЗ ДП
«Шахтарськантрацит».
Додатковою біржовою угодою від 07.02.2005 р. зазначено, що покупець втрачає право па ті позиції об»єкту, по яким не вчинив сплату у визначений договором графік та визначене майно, на яке покупець набув право власності.
Посилаючись на те, що відповідно до ст. 657 ЦК України договір необхідно посвідчити нотаріально від чого відмовляється представник відповідача, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу придбаних ним активів від 10.01.2005р. № 1-1/522.
Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 25.02, 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2005 p., позов задоволений. Рішення допущено до негайного виконання.
В касаційному поданні Заступник прокурора Донецької області ставить питання про скасування судових рішень, постановлених в даній справі, та направлення справи на новий судовий розгляд.
В обгрунтування касаційного подання посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ПДІ через аукціон виставила на продаж активи - нерухоме майно Шахтарського РМЗ ДП «Шахтарськантарцит», яке перебувало в податковій заставі.
Майно купив позивачОСОБА_1, що було оформлено біржовою угодою від 10.01.2005р. №1-1/522 та додатковою угодою від 07.02.2005р.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що судовий порядок звернення стягнення на активи платника податків встановлений лише щодо неузгодженого податкового боргу.
З таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.
Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Згідно п.3.1.1 ст. 3 Закону України « Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , яка набрала чинності з 1.04.2001 p., активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Зазначена обставина ( примусове стягнення активів податкового боржника виключно за рішенням суду) передбачена як обов»язкова і в роз»ясненнях , що містяться в и.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 р «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків , зборів , інших обов»язкових платежів».
Встановлено, що позивач купував активи Шахтарського РМЗ в січні 2005 p., коли вже діяв Цивільний кодекс України 2004 p., яким ст. 657 передбачено укладення договору купівлі-продажу у письмовій формі з обов»язковим нотаріальним посвідченням.
Підставою звернення з позовом до суду позивач вказав небажання представника відповідача посвідчити угоду нотаріально , не вказавши якого відповідача.
Питання оформлення угоди вирішує не представник , а керівництво підприємства, установи.
Крім того, обидва відповідачі визнали позов і з матеріалів справи не вбачається, що відповідачі колись заперечували виконати вимоги ст. 657 ЦК, відсутні дані, що позивач звертався до відповідачів з цього питання.
Судом не з»ясовано чому угода не була оформлена у відповідності до вимог ст. 657 ЦК України.
Допустивши негайне ви конання рішення суду, суд першої інстанції не мотивував рішення в цій частині.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим, що було порушено судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ці порушення і безпідставно залишив без змін незаконне рішення.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати обставини або вважати доведеними обставини , що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним.
Оскільки судові рішення в справі постановлені з порушенням матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ від 22 лютого 2007 року № 697- V, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва , -
УХВАЛИЛА:
Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області задовольнити , скасувати рішення Ворошиловського районного суду Донецька від 25 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2005 p., справу направити на новий судовий розгляд до Ворошиловського районного суду м. Донецька області в іншому складі.
Ухвала оскарженню не підлягає.