Номер провадження: 33/785/330/14

Номер справи місцевого суду: 503/670/14-п

Головуючий у першій інстанції Сопільняк

Доповідач Кожем'якін О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Кожем'якін О.А.,

за участю ОСОБА_1

прокурора Семенюка А.В.

розглянувши подання прокурора Кодимського району Одеської області Згурського С.В. на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 30 квітня 2014 року,

встановив:

Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 30.04.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працюючий, згідно зі ст. 22 КУпАП, звільнений від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП та ч.1 ст.12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення. Суд обмежився усним зауваженням відносно ОСОБА_1 і закрив провадження у справі.

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_1, обіймаючи відповідно до розпорядження Кодимського міського голови Одеської області № 152 від 18 жовтня 2012 року посаду спеціаліста по зверненню громадян виконкому Кодимської міської ради, являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування, будучи відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, звільнившись 10 червня 2013 року з займаної посади за власним бажанням, всупереч вимог ч.1 ст.12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» в день звільнення не подав у встановленому законом порядку за місцем своєї роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (за період з 01 січня 2013 року і до дня звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП та ч.1 ст.12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

В поданні прокурор Кодимського району Одеської області Згурський С.В. просить скасувати вищезазначену постанову районного суду та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 22 КУпАП, оскільки обставини, якими керувався суд, є пом'якшуючими відповідальність особи, характеризують особу правопорушника, однак не підтверджують малозначність вчиненого адміністративного правопорушення. В постанові суду не зазначено, що конкретно з характеру вчиненого правопорушення та особи порушника стало підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Також, судом першої інстанції при винесенні вказаної постанови не додержано вимог діючого законодавства; мету адміністративного стягнення та завдання КУпАП, передбачені ст.ст.1, 23 КУпАП, а саме: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншою особою.

Вивчивши матеріали справи та доводи подання прокурора, вважаю, що подання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

В своїх запереченнях на протокол про корупційного правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що у нього не було умислу на вчинення зазначеного правопорушення. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що він умисно не надав декларацію з метою приховати свої доходи та витрати фінансового характеру.

Зміни до ст. 12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідно до яких ОСОБА_1 зобов'язаний був надати декларацію при звільненні за період роботи в 2013 році до моменту звільнення, були прийняті 14.05.2013 року і набрали чинності 09.06.2013 року.

А ОСОБА_1 був звільнений 10.06.2013 року, сам він про ці зміни до Закону не знав, а адміністрація виконкому Кодимськохї міської ради його про це не сповістила. В матеріалах справи такі відомості відсутні.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», що діяла до внесення змін до зазначеної статті, ОСОБА_1 був зобов'язаний надати декларацію за минулий рік, таку декларацію ОСОБА_1 за 2013 рік надавав.

Не надав він декларацію за період з 01.01.2013р. по 10.06.2013р.

В березні 2014 року він надав декларацію за 2013 рік.

Оскільки корупційне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом, вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 умисно не надав декларацію про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру. А тому в його діях відсутній склад корупційного правопорушення.

Суд, розглядаючи протокол про вчинення корупційного діяння у відношенні ОСОБА_1, не дав оцінки вищезазначеним обставинам, а саме, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення корупційного діяння, ухвалив незаконне рішення, визнав його винним за ст.172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановив:

Подання прокурора Кодимського району Одеської області частково задовольнити.

Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 30 квітня 2014 року про звільнення від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю та обмежитись відносно ОСОБА_1 усним зауваження - скасувати.

Постановити нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.А. Кожем’якін

Копія:

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.А. Кожем’якін