КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15548/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аверкова В.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому, просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2012 року № 0004132202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, відповідно до податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 31 травня 2012 року № 0004132202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 242 380, 00 грн., в тому числі: за основним платежем -193 904,00 грн., за штрафними санкціями - 48476,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення - рішення винесене на підставі висновків акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 28 березня 2012 року № 82/22-2/35634872 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ВНВП «Група Компаній Гріффін» за період з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

В акті перевірки встановлено, що віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ ВНВП «Група компаній Гріффін» є необґрунтованими.

Такий висновок зроблено податковим органом на підставі акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 26 січня 2012 року № 259/23-4/32664878 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВНВП «Група компаній Гріффін» щодо підтвердження господарських відносин за липень 2011 року, в якому встановлено наступне: «при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдстар» березень-серпень 2011р., які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04 листопада 2011 року № 5640/26-1/51 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдстар» має ознаки фіктивності.

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 31 травня 2012 року № 0004132202 скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» від 22 червня 2012 року № 1593/06/12 та від 06 вересня 2012 року № 1676/09/12 залишені без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носить реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (Замовник, за умовами Договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВНВП «Група Компаній Гріффін» (Виконавець, за умовами Договору) 01 липня 2011 року укладено Договір № 01/07-11 на надання послуг, за умовами якого Замовник замовляє роботи/послуги з прибирання приміщень, необхідність яких виникає у Замовника протягом усього терміну дії Договору.

Згідно пункту 3.1. Договору № 01/07-11 на надання послуг загальна вартість робіт, що надаються Замовником складається із сум видаткових накладних.

Пунктом 3.2. цього ж Договору встановлено, що прийом - передача виконаних за Договором Робіт здійснюється сторонами на підставі їх повного виконання за актом прийому передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється їх печатками та є невід'ємною частиною цього Договору.

В матеріалах справи міститься копія Заявки на виконання робіт від 01 липня 2011 року згідно Договору № 01/07-11 від 01 липня 2011 року, в якій є детальний перелік адрес об'єктів із зазначенням власника та площі, вартості виконаних робіт по окремому об'єкту, що підписана уповноваженими на те особами із закріпленням печатками Товариств.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії податкових накладних від 18 липня 2011 року № 1 на суму 320 000, 00 грн., 20 липня 2011 року № 2 на суму 411 690,00 грн., від 22 липня 2011 року № 3 на суму 55 000,00 грн., від 25 липня 2011 року № 4 на суму 119001,00 грн., від 27 липня 2011 року № 5 на суму 157086,00 грн., від 28 липня 2011 року № 6 на суму 5000,00 грн., від 31 липня 2011 року № 8 на суму 95645,54 грн. та копія акту № ОУ-0000027 здачі-прийняття робіт, згідно якого позивачем прийнято послуг по обслуговуванню та придбанню на суму 1 163 423, 50 грн. з ПДВ.

На підтвердження здійснення оплати позивачем надано суду банківські виписки за 18 липня 2011 року на суми 65 500,00 грн., 55 300,00 грн., 64 900, 00 грн., 66 300,00 грн., 68 000, 00 грн.; від 20 липня 2011 року на суми 48 236,00 грн., 52 346,00 грн., 56 300,00 грн., 59 487,00 грн., 61 023,00 грн., 63 666,00 грн., 70 632,00 грн.; від 22 липня 2011 року на суму 55 000, 00 грн.; 25 липня 2011 року на суми 53 006,50 грн., 65 994,50 грн.; від 25 липня 2011 року на суми 53006,50 грн., 65994,50 грн.; від 27 липня 2011 року на суми 73062,50 грн., 84020,00 грн.; від 28 липня 2011 року на суму 5000,00 грн.; від 03 серпня 2011 року на суму 18900,00 грн.; від 08 серпня 2011 року на суму 8700,00 грн.; від 11 серпня 2011 року на суми 8000,00 грн., 59850,00 грн.

Дослідивши зазначені вище документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 26.06.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.