ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2014 року Справа № 5011-9/12552-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Мирошниченко С.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р.

у справі №5011-9/12552-2012 господарського суду міста Києва

за заявою Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2014р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. у справі №5011-9/12552-2012 повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Український банк реконструкції та розвитку" не усунувши недоліки, що вказані в ухвалі Вищого господарського суду України від 20.05.2014р., повторно звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. у справі №5011-9/12552-2012.

Подана Публічним акціонерним товариством "Український банк реконструкції та розвитку" касаційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. у справі №5011-9/12552-2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Частинами першою і другою ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог викладених у п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. у справі №5011-9/12552-2012 містить лише загальні посилання на норми процесуального та матеріального права, без зазначення того, які саме норми права було порушено чи застосовано неправильно і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Доводи касаційної скарги ідентичні доводами апеляційної скарги по цій справі і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів ст. 1117 ГПК України, перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. у справі №5011-9/12552-2012 повернути скаржнику, справу №5011-9/12552-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя С.В. Мирошниченко