АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Усика Г.І., Саліхова В.В.
при секретарі: Алейнікову М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Бердар М.М. про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2014 старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Бердар М.М. звернувся з вищезазначеним поданням.
В обґрунтування подання посилався на те, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу №1-3 від 10.03.2010 року, виданому Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 9 760, 28 грн. Не виконання ОСОБА_1 зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року подання задоволено.
Обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, до виконання ним виконавчого провадження №42660845 з примусового виконання виконавчого листа №1-3/2009 від 10.03.2010 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 9 760, 28 грн.
Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанціїта постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця. Зазначає, що відсутні підстави для застосування такого обмеження як обмеження у праві виїзду за межі України. ВДВС не надано будь-яких доказів ухилення його як боржника від виконання зобов'язань перед ОСОБА_3.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/8283/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
В судове засідання старший державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Бердар М.М. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у його відсутності відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління у м. Києві знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу №1-3 від 10.03.2010 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 9 760, 28 грн., виданого на виконання відповідного рішення (а.с.13-14).
27.03.2014 року старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 10.03.2010р., виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області.
Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що подання державного виконавця є обґрунтованим та є підстави для його задоволення.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань , покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Положенням статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом порядках, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Отже, приписи вищезазначених норм вказують на те, що наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11).
Розглядаючи подання державного виконавця суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону дійшов правильного висновку про задоволення подання.
Доказів на підтвердження виконання судового рішення апелянтом суду не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного та зроблених в оскаржуваній ухвалі висновків, в зв'язку з чим колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін ухвалу суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Г.І. Усик
В.В. Саліхов