УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі Новодворської О.І., Висоцької B.C. Олєйникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Донецьку справу за  позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про    відшкодування  матеріальної   та   моральної   шкоди   та зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2004 року,

встановила:

У вересні 2001 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача, посилаючись на те, що 15.08.2001 року на вул.  Виборзській в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна, пригода в наслідок якої належний йому на праві власності автомобіль "Ауді-100" д. н. НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження. ДТП трапилася з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем ДЕУ д.н. НОМЕР_1. Згідно з актом автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту становить 12208 грн. 68 коп.

Добровільно відшкодувати заподіяну шкоду відповідач відмовляється.

Неправомірні дії відповідача привели до пошкодження автомобіля, він не може його використовувати вже понад рік, на протязі тривалого часу був порушений нормальний ритм його та його родини життя, що завдає йому великі незручності та негативно відображається на результатах його роботи, чим йому, заподіяно моральну шкоду, у відшкодування якої він просив стягнути 12200 грн.

У серпні 2003 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначав, що ДТП сталося з вини двох сторін. В наслідок ДТП його автомобіль також було

№33ц-341кс-08          Категорія ЦП: 40

Головуючий у першій інстанції  Трубніков А.В.

Доповідач Новодворська О.І.

пошкоджено і вартість відновлюваного ремонту склала 5119, 20 грн. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив п.п..12.3, 13.1, 13.3, 14.1.ПДР, допустив грубу необережність, сприяв зіткненню автомобілів, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 5119, 20 грн. та на відшкодування моральної шкоди 17600 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03.11, 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 12208 грн. 68 коп., за проведення експертної оцінки 206 грн. 40 коп., витрат по сплаті держмита 206 грн. 50 коп., на відшкодування моральної шкоди 2500 грн..

В задоволенні позову в іншій частині та в зустрічному позові відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2004 року рішення місцевого суду змінено та ухвалене нове, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 3096 грн. 01 коп., моральної шкоди 1500 грн., витрат на оплату експертизи 206 грн. 40 коп., витрат по сплаті держмита 59 грн. 50 коп., а всього 4861 грн. 91 коп. В інший частині рішення суду залишено без зміни.

ОСОБА_1      звернувся   до   Верховного   Суду   України   з касаційною скаргою на  рішення апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення апеляційного суду із залишенням без зміни рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового їх скасування.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.