№ 2-413/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 берзня 2008 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецкої області в складі:

головуючого судді                                 Дзюба Н.О.

при секретарі                                         Мумчан Г.П.

за участю:

представника позивачки                      ОСОБА_1.

відповідача                                             ОСОБА_2.

третьої особи                                         ОСОБА_3.

представника третьої особи                 ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді міста Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права ввласності та розподіл квартири та за позовом ОСОБА_3,  ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частку квартири,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5. звернулася до суду за позовом до відповідача ОСОБА_2. про визнання права власності та розподіл квартири,  посилаючись на те,  що 26.02.2005 року у віділі РАЦС Костянтинівського міського управління юстиції між нею та відповідачем у справі було зареєстровано шлюб,  актовий запис № 55,  дітей від шлюбу немає. Спільне життя з відповідачем не склалося,  у зв'язку з чим 30.05.2006 року вказаний був розірваний.

В період спільного проживання у шлюбі на ім'я позивачки була придбана двокімнатна квартира,  яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - за 17920 грн. у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1. В суму продажу 17920 грн. входила і заборгованість ІНФОРМАЦІЯ_1 за комунальні послуги,  яка складала 8599 грн. Позивачка стверджує,  що на придбання квартири були витрачені спільні кошти позивачки та відповідача,  які складали 4430 грн.,  а також особисті кошти позивачки в сумі 600 грн.,  зароблені нею до шлюбу,  а також 12890 грн.,  які позивачка особисто позичила у своїх родичів,  беручи на себе зобов'язання повернути їм грошові кошти в строк до грудня 2006 року. Зазначені кошти позивачка позичала без згоди відповідача,  а саме: з 01 до 12 грудня 2005 року позивачка одержала в борг від рідної тітки ОСОБА_7. - 5100 грн.,  від рідної бабки ОСОБА_8. -3060 грн.,  від батька ОСОБА_9. - 1530 грн.,  від знайомої ОСОБА_10. - 3200 грн. Всі розписки вона підписувала власноручно,  приймаючи на себе зобов'язання повернути гроші в визначений срок. ОСОБА_5. вважає,  що одержані за договорами позики грошові коншти в сумі 12980 грн.,  витрачені нею на придбання спірної квартири є її особистим внеском у придбання квартири,  і тому розмір її особистого внеску складає 13490 грн. (12890 грн. + 600 грн.).

Виходячи з того,  що купівлю квартири здійнено за 17920 грн.,  з яких позивачка особисто внесла кошти в сумі 13490 грн. спільною власністю,  яка витрачена на придбання квартири є сума 4430 грн. (17920 грн. -13490 грн.),  яка підлягає розподілу в рівних частках,  в зв'язку з чим частка відповідача складала 2215 грн. (4430 грн./2),  що становить 3/25 частини

 2

спірної квартири. Виходячи з цього частка позивачки складає 22/25 частини спірної квартири. А в зв'язку з тим,  що відповідач раніше звертався до суду з позовом про розподіл майна,  а потім від позову відмовився,  відмова була прийнята судом та провадження у справі було закрито,  позивачка вважає,  що відповідач відмовився від права власності на долю в спірній квартирі,  і тому просила визнати за нею право власності на спірну квартиру в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Заінтересовані особи ОСОБА_3.  та ОСОБА_6.  просили визнати право власноті на 1/2 частину вище зазначеної квартири,  посилаючись на те,  що їх син ОСОБА_11. та невістка ОСОБА_5. під час шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 прибали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 17920 грн. В суму продажу входила і заборгованість ІНФОРМАЦІЯ_1 за комунальні послуги,  яка складала 8599 грн. У сина і невістки було всього 9320 грн.,  тому вони звернулися до них з проханням допомогти грошима,  тобто знайти недостаючу суму грошей. Продавці квартири дали згоду на оплату їх заборгованості за комунальні послуги з ощадних книжок,  після чого з її ощадної книжки була сплачена заборгованість в сумі 3622 грн. 22 коп.,  з ощадної книжки чоловіка ОСОБА_6.  - 4976 грн. 97 коп.,  син з невісткою сплатили продавцям грошима 9320 грн. Після розпаду сім'ї в квітні 2006 року син звертався до суду з позовом про розподіл майна,  в тому числі і квартири. В суді невістка пообіцяла сину передати йому квартиру,  а він їй сплатить кошти за її частку. Повіривши в це,  вин відмовився від позову,  написав заяву,  що претензій до невістки по квартирі не має. Таким чином,  вона з чоловіком сплатили половину вартості спірної квартири в рахунок погашеня боргів ІНФОРМАЦІЯ_1. За усною домовленістю з продавцями ця сума входила в загальну вартість квратири,  тому вони просять визнати за ними право власності на 1/2 частину спірної квартири.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги,  посилаючись на ті ж обставини,  що й у позовній заяві,  а вимоги заінтересованих осіб не визнав і пояснив,  що договір купівлі-продажу був укладений без умови оплати комунальних платежів. Заінтересовані особи сплатили борги за комунальні послуги продавцям зі своїх ощадних книжок безготівковим розрахунком і ці гроші продавець не одержав. Якого-небудь договору про оплату комунальних послуг треті особи з продавцем не укладали,  і при укладенні договору купівлі-продажу вони не побажали стати співвласниками спірної квартири,  тому їх ствердження,  що вони мають право на частку власності безпідставні.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки не визнав,  підтримав доводи заінтересованих осіб і пояснив,  що дійсно в період шлюбу була куплена квартира у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 за 17920 грн.,  в суму продажу входила і заборгованість ІНФОРМАЦІЯ_1 за комунальні послуги,  що складала 8599 грн.,  яка була сплачена його батьками,  спільних грошей було 9320 грн. Спільні кошти складалися з грошей,  подарованих на весілля та зароблених ним в м.  Москва. Раніше він звертався до суду з позовом до ОСОБА_5. про розподіл майна,  в тому числі і квартири,  а потім добровільно вирішили,  що квартира залишається за ним,  а він спалує позивачці 2500 дол. СІЛА за її частку,  в зв'язку з чим він відмовився від позову. Однак позивачка не виконала умови домовленості,  змінила замки і позбавила його права користуватися зазначеною квартирою. Вважає,  що квартира куплена в період шлюбу за сумісні кошти та кошти його батьків,  і він з колишньої дружиною мають рівне право власності на спірну квартиру.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3. ,  яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6. ,  підтримала свої вимоги,  посилаючись на ті ж обставини,  що і в позовній заяві.

Суд вважає,  що позов ОСОБА_5. задоволенню не підлягє на наступних підставах.

Судом встановлено,  що дійсно позивачка і відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі,  який був укладений 26.02.2005 року у відділі РАЦС Костянтинівського міськрайонного управління юстиції,  актовий запис № 55,  що підтверджується копією свідоцтва про шлюб,  дітей від шлюбу не мають. 30.05.2006 року шлюб вони розірвали,  актовий запис № 103,  що підтверджується копію свідоцтва про розірвання шлюбу,  виданого відділом РАЦС Костянтинівського міськрайонного управління юстиції.

 3

Під час шлюбу подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 придбали двокімнатну квартиру,  розташовану в АДРЕСА_1

13.12.2005 року був посвідчений договір купівлі-продажу приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального оругу ОСОБА_12.,  за реєстром № 6080,  двокімнатної квартири,  розташованої в АДРЕСА_1,  між ОСОБА_13.,  ОСОБА_14. та ОСОБА_15. за 17920 грн. Продавцями були подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_13. та ОСОБА_14.),  а покупцем ОСОБА_15.   а 08.11.2006 року ОСОБА_5. зареєструвала шлюб з ОСОБА_5.,  і після реєстрації шлюбу має прізвищеІНФОРМАЦІЯ_3.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги,  ОСОБА_5. посилалась на те,  що квартиру вони придбали за 17920 грн. На її придбання були витрачені спільні кошти в сумі 4430 грн. та ї особисті кошти в сумі 13490 грн.,  з яких 600 грн. зароблені неї до шлбу з ОСОБА_2. та 12890 грн. - позичені нею без згоди відповідача у її родичів.

Суд вважає,  що позивачка не надала суду доказів,  що в купівлю спірної квартири вона вклала особисті кошти в сумі 13490 грн. Суд не може прийняти до уваги надані позивачкою копії розписок,  оригінали яких знищені,  а ці копії написані позивачкою для пред'явлення позову. Крім того,  ці гроші позивачка брала в борг в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_2 без його згоди. Позивачка як на момент реєстрації шлюбу,  і на момент отримання грошей в борг,  і по теперішній час не працює. Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_8.,  ОСОБА_10.,  ОСОБА_7.,  які є родичами та близькими знайомими її батьків і заінтересовані у вирішенні справи на користь позивачки.

Судом встановлено,  що в суму продажу 17920 грн. входила і заборгованість ІНФОРМАЦІЯ_1 за комунальні послуги,  яка складала 8599 грн. Ці обставини в судовому засіданні підтвердила заінтересована особа ОСОБА_3. ,  свідки подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 та підтверджуються виписками про зняття коштів з ощадної книжки ОСОБА_3. ,  з якої знято 3622 грн. 22 коп.,  та з ощадної книжки ОСОБА_6. ,  з якої знято 4976 грн. 97 коп.

Крім того,  свідок ОСОБА_14. пояснила,  що вона з чоловіком дали згоду на сплату частки вартості квартири шляхом погашення заборгованості за комунальні послуги і без цієї згоди вони не мали б можливості продати спірну квартиру.

Таким чином,  ОСОБА_3.  і ОСОБА_6.  сплатили борги за комунальні послуги продавців ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своїх ощадних книжок,  і посилання позначки на ті обставини,  що в договорі купівлі-продажу не зазначено,  що в продажну вартість квартири зараховані борги,  не може бути прийняте судом,  так як ця сума входила в загальну вартість квартири,  яку отримали ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю до підписання договору купівлі-продажу.

При посвідченні договору купівлі-продажу у приватного нотаріуса ставилося питання відповідачем ОСОБА_2. про посвідчення договору на двох,  але в зв'язку з тим,  що проект договору вже був складений на ім'я ОСОБА_15.,  він не став настоювати на переоформлленні.

Суд встановив,  що ОСОБА_3.  і ОСОБА_6.  допомогли сину та невістці придбати вище зазначену квартиру з подальшим поверненням грошей. При укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири вони не побажали стати її співвласниками,  а тому спірна квартира є сумісною власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно,  набуте за час шлюбу. Колишнє подружжя може бути співвласниками протягом невизначеного строку,  аж до поділу майна. Посилання позивачки на ту обставину,  що ОСОБА_2 вімовився від позову,  судом також не може бути покладено в основу рішення суду в зв'язку з тим,  що він відмовився від позову,  а не від права власності,  так як він не відчужував свого майна і не вчиняв інших дій,  які свідчать про відмову від права власності. Крім того,  на майно,  яке підлягає державній реєстрації,  право власності припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Таки чином,  суд прийшов до висновку,  що спірна квартира є сумісною власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 і кожний з них має рівне право на зазначену квартиру.

Кошти,  які були внесені з ощадник книжок ОСОБА_3.  та ОСОБА_6.  для

 4

сплати заборгованості,  і які ввійшли в продажну вартість квартири,  підлягають частковому стягненню з позивачки в розмірі 4299 грн. 60 коп. (4976, 97 + 3622, 22 - 8599, 20/2 = 4299, 60).

Згідно  ст.  88 ЦПК України при частковому задоволенні вимог судові витрати присуждаются пропорційно. При подачі позовної заяви позивачкою була сплачено судовий збір в розмірі 390 грн. і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. В зв'язку з частковим задоволенням її позовних вимог,  з відповідача на її користь підлягає стягненню 1/2 частина сплачених нею судових витрат. ОСОБА_3.  та ОСОБА_6.  при поданні позовних заяв судові витрати не сплачували,  в зв'язку з чим вони підлягають стягненню з них на користь держави.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  88,  209,  212,  214,  215,  218 ЦПК України,   ст.  ст.  16,  316,  328 ЦК Украъни,  суд -

ВИРІШИВ:

Визнати квартиру,  розташовану по АДРЕСА_1,  спільною сумісною власністюОСОБА_5 таОСОБА_2.

Визнати право власності на квартиру,  розташовану по АДРЕСА_1 заОСОБА_5 та ОСОБА_2 в рівних долях по 1/2 частині зазначеної квартири за кожним.

Стягнути зОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 49 коп.,  на користь ОСОБА_3 1811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_5 судові витрати в сумі 210 (двісті десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_6,  ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. з кожного та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.3 кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до Апеляційного суду,  або в прядку,  передбаченому ч. 4  ст.  295 ЦПК України.