Справа № 1-31 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 січня 2007 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: Головуючого - судді РУДЕНКА І.Ф., при секретарі КАСЬЯН З.А., з участю прокурора СТОЛЯРЧУК Н.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска справу про обвинувачення ОСОБА_1, уродженця і мешканця м. Мала Виска Кіровоградської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, засудженого вироком Маловисківського районного суду від 13 травня 2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років б місяців позбавлення волі і з застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном - 3 роки, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2006 року підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в місті Мала Виска Кіровоградської області в дворі свого домоволодіння по АДРЕСА_1, спричинив умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження своїй співмешканці - потерпілій ОСОБА_2 - за таких обставин.
Того дня вранці підсудний та потерпіла в будинку підсудного по АДРЕСА_1 разом вживали спиртні напої.' Після цього потерпіла лягла спати, а підсудний пішов до своєї матері.
Близько 14-ї години вона прокинулась. Вважаючи, Що підсудний зачинив вхідні двері в будинок на замок, як це він робить завжди, коли залишає її в такому стані в будинку, потерпіла, щоб вийти з будинку, вибила вікно з рамою і через віконний отвір вилізла в двір. В цей час додому повернувся підсудний, побачив це і став сварити та бити потерпілу. Спочатку він вдарив її по обличчю рукою, а коли вона стала втікати" від нього, то наздогнав її і став бити держаком від лопати. Внаслідок нанесених ударів спричинив їй садна та рани голови і перелом латерального мищелка нижнього епіфізу лівої плечової кістки, що викликало тривалий розлад здоров'я - понад 21 день.
В судовому засіданні підсудний свою винуватість не визнав.
Пояснив, що того дня він не бив потерпілої, а тілесні ушкодження вона отримала від того, що в нетверезому стані падала з вікна та з де ОСОБА_5.
Стверджує, що під час дізнання та досудового слідства він визнавав свою винуватість і давав про це пояснення під впливом фізичного насильства, що застосовували до нього працівники міліції.
Суд вважає, що зібраними по справі і перевіреними в суді доказами винуватість підсудного в пред'явленому обвинуваченні доведена повністю і сумніву не викликає.
Під час провадження досудового слідства потерпіла ОСОБА_2. пояснювала, що ЗО вересня 2006 року її побив підсудний ОСОБА_1 за те, що вона вибила вікно в його будинку. Підтвердила вона ці пояснення і в судовому засіданні 4 січня 2007 року, а від свідчень, які давала в суді 21 грудня 2006 року, вона відмовилась.
З пояснень, що їх давав підсудний під час досудового слідства, теж: вбачається, що він побив потерпілу за те, що вона вибила вікно в його будинку.
Свідок ОСОБА_3 - мати потерпілої, показала, що того дня потерпіла прийшла до неї додому закривавлена і побита, говорила, що побив її підсудний. Після цього вона була доставлена в лікарню.
Суд допитав працівників міліції, які, за твердженням підсудного, застосовували до нього під час допитів фізичне насильство, і він відмовився від своїх попередніх тверджень щодо слідчого ОСОБА_4, а свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 його твердження спростовують і ніякими іншими доказами вони не підтверджуються.
З висновку судово-медичної експертизи /а.с. 21/ вбачається, що на тілі потерпілої ХМУР були виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран голови, синця навколо очей та перелому латерального мищелка нижнього епіфізу лівої плечової кістки.
В судовому засіданні судово-медичний експерт пояснив, що ці тілесні ушкодження не характерні для отримання від падіння як з вікна будинку, так і з де ОСОБА_5.
Тому твердження підсудного про одержання потерпілою тілесних ушкоджень не внаслідок нанесених ним побоїв, спростовується як цим висновком, так і поясненнями потерпілої, і суд розцінює ці твердження підсудного як спосіб захисту, щоб уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.
За висновком тієї ж експертизи отримані потерпілою тілесні ушкодження віднесено до категорії середньої тяжкості - як такі, що потягли розлад здоров'я - понад -21 день:. Удари ' потерпілій підсудний наносив умисно, на грунті особистих стосунків, тому суд кваліфікує його дії за частиною 1 статті 122 КК України.
Призначаючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину - його віднесено до категорії середньої тяжкості, потерпілій завдано досить серйозної травми, злочин вчинено підсудним під час іспитового строку, тому інше покарання, ніж: позбавлення волі, йому не може бути призначене, хоч за місцем проживання він характеризується позитивно, а потерпіла просить призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
До того ж, злочин вчинено ним в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
З А СУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання - 2 роки позбавлення волі.
З застосуванням ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначити йому покарання - 4 /чотири/ роки позбавлення волі.
Початок строку покарання рахувати від 4 січня 2007 року.
Запобіжний захід щодо нього змінити - взяти під варту в залі суду.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб від дня, наступного після його проголошення, а засудженим - в той же строк від дня отримання ним копії вироку.