Справа № 261/2877/14-ц
Провадження № 2/261/1234/14
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 01 липня 2014 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого Жупанової О.О., за участю секретаря Дівів'євої Я.О., представника позивача Новікова О.О., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за використаний природний газ.
Позов мотивовано тим, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1. У вказаній квартирі встановлене газове обладнання, яким постійно користуються відповідачі. Договірні відносини між ними та позивачем оформлені розрахунковими книжками та відкриттям на їх ім'я особового рахунку. У зв'язку з тим, що відповідачі оплату за використаний ними природний газ проводили нерегулярно та не в повному обсязі, у них виникла заборгованість за спожитий газ у сумі 403 грн. 40 коп. - заборгованість за період з 01 червня 1996 року по 01 травня 2013 року, 3 грн. 97 коп. - 3% річних у розмірі, 14 грн. 71 коп. - інфляційні нарахування. Позивач просить стягнути з відповідачів вказану суму, а також сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
В судове засіданні представник позивача - Новіков О.О. позов підтримав в повному обсязі, пояснивши що заборгованість по оплаті використаного природного газу у розмірі 403,40 грн. виникла за період з 01.06.1996 р. по 01.05.2010 р. З 01 травня 2010р. відповідачі кожного місяця оплачували надані послуги з газопостачання, про що зазначено в наданому суду розрахунку.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали частково, не заперечували, що дійсно отримують послуги з газопостачання. За період з 01.05.2010р. у них відсутня заборгованість за використаний природний газ, оскільки вони щомісячно сплачують послуги за газопостачанню, що підтверджується квитанціями та зазначено в розрахунку, наданим позивачем. Що стосується заборгованості за період 01.06.1996 р. по 01.05.2010 р. не заперечували, що така заборгованість у них є, разом з цим просили відмовити в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском позивачем строків позовної давності.
Проаналізувавши вищенаведені пояснення сторін та дослідивши надані суду та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246, послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - Відповідачі) мешкають та зареєстровані у АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька, газопостачання до якої здійснює ПАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькміскгаз" (надалі - Позивач) (а.с.7). На вищевказану квартиру постачальником відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1. (а.с.10).
Позивач надає послуги з газопостачання згідно Закону України "Про житлово - комунальні послуги" та " Правил надання населенню послуг з газопостачання " ( надалі Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, що регулюють відносини між суб'єктом господарювання , предметом діяльності якого є надання послуг газопостачання , і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати такі послуги.
В ході судового розгляду справи встановлено, що договір на отримання природного газу не був укладений, але Відповідачі від послуг газопостачання не відмовлялись та до теперішнього часу користується цими послугами, внаслідок чого створилась заборгованість у сумі 403грн. 40 коп.
Отже, оскільки за вказаною адресою мешкають та зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, саме їх суд вважає споживачами природного газу.
Відповідно до ст.ст.13,14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуги з газопостачання віднесено до комунальних.
Стаття 11 ЦК України передбачає різні підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Крім договорів і інших угод відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права й обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до змісту статті 627 ЦК України свобода договорів не є безмежною і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов'язана укласти відповідний договір. Такий випадок, зокрема, передбачено пунктом 1 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якого споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Оскільки фактично Відповідачі на теперішній час отримують послуги по газопостачанню та не заперечують проти їх отримання, суд вважає що між Позивачем та Відповідачем фактично існують договірні відносини, які регулюються ст.ст. 633, 714 ЦК України та вони повинні їх оплачувати.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Відповідно до ст.68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, які вносяться щомісячно.
Відповідно до п. 17 Правил споживачі природного газу повинні сплачувати послуги не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.
У відповідності з п. 29 Правил споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.
У відповідності зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку, наданому Позивачем, заборгованість відповідачів за спожитий природний газ за період з 01 червня 1996 р. по 01 травня 2010 р. становить 403грн. 40 коп., 3 грн. 97 коп. - 3% річних , 14 грн. 41 коп. - інфляційні нарахування. Заборгованість в межах строку позовної давності, починаючи з 01 травня 2010 року - відсутня.(а. с. 8-18).
Таким чином, оскільки Відповідачі свої зобов'язання перед Позивачем за надані послуги належним чином не виконали, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідачів заборгованості за наданні послуги у розмірі 403 грн. 40 коп., а також компенсаційних плат у розмірі 3 грн. 97 коп. - 3% річних , 14 грн. 41 коп. - інфляційні нарахування.
Разом з цим, судом встановлено, що борг Відповідачів склався за період часу з 01.06.1996 року по 01.05.2010 року, проти чого не заперечував позивач (а.с.10), з позовом про його стягнення Позивач звернувся до суду 18 червня 2014 р, отримавши ще у липні 2013року відмову у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості з відповідачів в наказному провадженні. У відповідності до положень ст.ст.71, 80 ЦК України (в редакції 1963 року, чинного до 01.01. 2004 року) загальний строк для захисту порушеного права за позовом особи, права якої порушені( позовна давність), встановлюється в три роки, сплив строку позовної давності до подання позову є підставою для відмови в позові. Така ж правова норма закріплена в положеннях ст. 253, 256, 257 ЦК України (чинного з 01.01.2004р).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Отже, позовна давність підлягає обчисленню окремо по кожному простроченому платежу.
З дослідженого розрахунку наданого Позивачем (а.с.9-14), а також оглянутих судом квитанцій, наданих Відповідачами вбачається, що останні, починаючи з 01.05.2010р. кожного місяця сплачували заборгованість за спожитий газ за попередній місяць, а тому за період з 01.05.2010р. по 01.05.2013р. боргу не мають. За наявну заборгованість за період з 01.06.1996 року по 01.05.2010 року Позивачу було достовірно відомо, але останнім суду не доведено поважність причин пропуску строків звернення до суду, із будь-якими заявами з приводу поновлення пропущеного строку позовної давності Позивач не звертався.
Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України (2004р.) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги
Отже, доводи Відповідачів щодо пропуску позивачем строку позовної давності є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене та заяву Відповідачів про застосування строків позовної давності,суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі спливу строків позовної давності відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати також не підлягають відшкодуванню з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використаний природний газ - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О. Жупанова