Справа № 2а-69/08

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2008 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:

головуючого - судді Крупінської С. С. ,

суддів -                Кихтюка P.M.,

Івасюта Л.В.

при секретарі -                                Давидович А.А.,

за участю позивача                        ОСОБА_1.

представника департаменту соціальної політики

Луцької міської ради -                   Романової І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до департаменту соціальної політики Луцької міської ради,  Державного казначейства України,  Міністерства праці і соціальної політики України,  Міністерства фінансів України про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2007 року ОСОБА_1.  звернулась в суд з адміністративним позовом до департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення коштів.

Свої вимоги обґрунтовує тим,  що перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  має право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням».

Звернувшись до відповідача за виплатою недоплаченої суми допомоги отримала відмову з посиланням на те,  що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено виплату допомоги в тому розмірі,  якій їй виплачувався.

Позивачка вважає таку відмову неправомірною і просить визнати протиправними дії департаменту соціальної політики Луцької міської ради з приводу відмови в задоволенні її звернення про нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до трьох років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007,  зобов'язати департамент соціальної політики Луцької міської ради виплатити допомогу по догляду за дитиною до трьох років за липень-жовтень 2007 року в розмірі 1217, 80 гривень та зобов'язати департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до трьох років за листопад - грудень 2007 року,  виходячи з її щомісячного розміру в сумі 470 грн.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги і просила визнати дії відповідача неправомірними і стягнути кошти в її користь в розмірі 1896, 52 грн.

2

як недоплачену суму допомоги за липень-грудень 2007 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2007 року як співвідповідачів до участі в справі було притягнуто Державне казначейство України,  Міністерство праці і соціальної політики України,  Міністерство фінансів України.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав,  викладених у позовній заяві та просила його задовольнити.

Представники Державного казначейства України,  Міністерства праці і соціальної політики України,  Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явились,  хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Суд ухвалив провести розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник департаменту соціальної політики Луцької міської ради проти позову заперечила з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату зазначеної допомоги в іншому розмірі,  ніж той,  що передбачався  ст.  56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  а відповідно до  ст.  51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань; зміни в чинне бюджетне законодавство щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги не вносились.

Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України подано письмові заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення позивача,  представника відповідача,  дослідивши письмові докази,  суд прийшов до висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивач ОСОБА_1.  перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до наказу голови Луцького міськрайонного суду № 30-100/в від 20.04.2007 року. У зв'язку з цим та відповідно до поданої заяви,  департаментом соціальної політики Луцької міської ради призначено позивачеві допомогу по догляду за дитиною з квітня 2007 року у розмірі 129, 03 грн.

Згідно наданої відповідачем довідки № 162 від 03.03.2008 року про нарахування та виплату допомоги ОСОБА_1,  розмір допомоги становив: з квітня по вересень 2007 року -129, 03 грн. в місяць,  з жовтня по грудень 2007 року - 130, 64 грн.

Згідно  ст.  15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХИ та  ст.  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІП допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Розмір зазначеної допомоги було змінено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема,   ст.  56 Закону встановлено,  що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі,  що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб,  та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців,  але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб,  для застрахованих осіб,  у порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте,  рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначене положення  ст.  56 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення рішення.

Отже,  розмір допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 року мав визначатись відповідно до  ст.  15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII та  ст.  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

3

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням»,  тобто в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на 2007 рік встановлений  ст.  62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року і становив: з 1 квітня - 463 гривні,  з 1 жовтня - 470 гривень.

Отже,  розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку мав становити: з 09.07.2007 року по вересень 2007 року 463 грн. в місяць,  з жовтня по грудень 2007 року 470 грн. в місяць.

Виплата відповідачем допомоги по догляду за дитиною в розмірі,  визначеному відповідно до  ст.  56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  яка визнана неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року,  є на переконання суду,  порушенням прав позивача. Дії департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови у виплаті допомоги в розмірі встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням» є неправомірними.

Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги,  оскільки відповідно до  ст.  46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист,  яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.  Пенсії,  інші види соціальних виплат та допомоги,  що є основним джерелом існування,  мають забезпечувати рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму,  встановленого законом.

Відповідно до  ст.  22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані,  при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Таким чином,  позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по грудень 2007 року також є підставними.

Оскільки згідно до ч.1  ст. 5 закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту за місцем проживання батьків,  то кошти слід стягнути з департаменту соціальної політики Луцької міської ради,  а в позові до Державного казначейства України,  Міністерства праці і соціальної політики України,  Міністерства фінансів України слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст.  2,  9,  10,  11,  159, 160,  163,  167 КАС України,  на підставі  ст.  З,  ч. 2  ст.  19,   ст.  ст.  22,  46 Конституції України,   ст.  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням»,   ст.  15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,   ст.  56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до  ст.  43 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» та  ст.  15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» неправомірними.

Стягнути з департаменту соціальної політики Луцької міської ради в користь ОСОБА_1

4

ОСОБА_1 невиплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по грудень 2007 року в розмірі 1896, 52 грн.

В задоволенні позову до Державного казначейства України,  Міністерства праці і соціальної політики України,  Міністерства фінансів України відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження, 

Постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

Постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.