Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

86108 Україна Донецька область м. м. Макіївка буд.111

                               Справа № 2-775/11

Провадження № 2/270/1223/2014

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Єрьоміна Д.О.

при секретарі Хроменкові С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду від 05 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, 3-і особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, визнання наказів про звільнення та прогул недійсними, порушення розрахунку в день звільнення, внесення записів до трудової книжки, стягнення недорахованої премії та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про роз’яснення рішення суду від 05 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, 3-і особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, визнання наказів про звільнення та прогул недійсними, порушення розрахунку в день звільнення, внесення записів до трудової книжки, стягнення недорахованої премії та моральної шкоди, в якому просила поновити їй строк для звернення з заявою про роз’яснення рішення суду та роз’яснити наступне, а саме чому суд проігнорувавши прийняв звільнення на підставі ч. 6 ст. 36 КЗпП України, як відмову від продовження роботи в зв’язку з суттєвими змінами в умовах праці, де звільняють з посади старшого інспектора канцелярії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, що не є таким, оскільки дана посада відсутня в штатному розкладі з 09.11.2010 року; чому не надана правова оцінка на повідомлення про те, що перейменування посади при приведенні штатного розкладу у відповідності з Класифікатором професій, де не було змін в суттєвих умовах праці і договори при збереженні трудових обов’язків і важливих умов праці не було запропоновано перейменування посади в порівнянні з іншими робітниками та не була збережена вакансія, яка не була вільною при непрацездатності; чому їй не було запропоновано нелегітимний перевід на іншу посаду діловода і в інший структурний підрозділ, коли ця посада рахувалась за конкретним робітником структурного підрозділу, де штатний розклад по структурному підрозділу не вбачав скорочення штату або чисельності; чому без правових підстав та явищ при перейменуванні посади у неї була відсутня посада в штатному розкладі, в результаті чого вона опинилась вивільненим робітником та рахувалась «зверх штату»; чому призначена посада за юридичною процедурою порядку, не була запропонована їй до початку введення змін та після, а була запропонована іншому робітнику, де два робітника рахувались на одній посаді; чому «зверх штат», який не регулює КЗпП України, було застосовано тільки відносно одного робітника та застосовано без правових підстав, як таке, що не регулюється діючим законодавством; чому вивільнення робітника, відсутність посади в штатному розкладі є підставою для звільнення суттєвих змін в умовах праці з продовженням роботи у тієї ж юридичної особи; чому відсутність змін до організації виробництва, як відсутність впровадження заходів до організаційної структури виробництва, відсутність скорочення штату або чисельності, відсутність обґрунтованого економічного обґрунтування стали підставою для вивільнення персоналу (робітника), у якого була відсутня посада в штатному розкладі, оскільки він рахувався в списочному складі «зверх штату» робітників; чому наказ про дисциплінарне стягнення рахується законним та обґрунтованим, при виході на роботу 14 березня 2011 року, де не було закріплене робоче місце та організований труд працівника до початку роботи при унерегулюванних відносинах, де була відсутня посада в штатному розкладі при виконанні дорученої роботи, де працедавець відмовився від послуг на виконання роботи; чому суд використав переміщення, яке не є переведенням, де не були збереженні ті ж умови праці посади при дослідженні обставин про застосування дисциплінарного стягнення, пославшись на рішення суду про незаконне переміщення, де суддя використав неправдиву інформацію про посаду, яка не була підтверджена оригіналом, але і самі обставини не давали правових підстав посилатися на наказ о переміщенні, оскільки відсутні трудові правовідношення, де відсутня посада згідно штатного розкладу, яка тягла за собою зміни трудового договору; чому суд послався про недоотримані премії на умови колективного договору, де пункти закладені для реалізації, чому відсутні виводи та не була надана правова оцінка на Положення про преміювання, де є юридичні обов’язки по їх виплаті в повному або частковому обсязі з зазначенням причин; чому надання відомостей про нарахування премій не ввійшли в об’єкт усестороннього дослідження обставин.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи та обґрунтування заяви про роз’яснення рішення суду підтримала в повному обсязі і просила її задовольнити.

Представник Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, але суду було надано листа з проханням розглянути справу у відсутність представника управління та посадових осіб /т. 4 а.с. 124/.

Представник прокуратури Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи прокуратура була повідомлена своєчасно та належним чином /т. 4 а.с. 122-123/, заяв щодо розгляду справи в відсутність представника прокуратури або щодо відкладення справи розглядом до суду не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду.

Суд, заслухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, 3-і особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, визнання наказів про звільнення та прогул недійсними, порушення розрахунку в день звільнення, внесення записів до трудової книжки, стягнення недорахованої премії та моральної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково, а саме було стягнуто з Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди за неналежне проведення розрахунку в день її звільнення, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, 3-і особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, визнання наказів про звільнення та прогул недійсними, внесення записів до трудової книжки, стягнення недорахованої премії та моральної шкоди з інших підстав, було відмовлено /т. 3 а.с. 158-166/. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2012 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 05 квітня 2012 року було залишено без змін /т. 3 а.с. 226-230/.

          Так, відповідно до ст. 221 ЦПК суд роз’яснює рішення суду, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до ч. 2. ст. 221 ЦПК України подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Суд, дослідивши зміст рішення від 05 квітня 2012 року, встановив, що рішення відповідає вимогам встановленим ст. 215 ЦПК України, а саме складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини. У мотивувальній частині рішення визначено мотиви, з яких суд одні докази, надані сторонами, бере до уваги, а які відхиляє. Рішення суду має посилання на нормативно – правові акти, а резолютивна частина рішення є чіткою і зрозумілою.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду відмовити, оскільки рішення є чітким і зрозумілим, а тому роз’яснень не потребує.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 221 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду від 05 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, 3-і особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, визнання наказів про звільнення та прогул недійсними, порушення розрахунку в день звільнення, внесення записів до трудової книжки, стягнення недорахованої премії та моральної шкоди – відмовити.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення, а у разі відсутності осіб, які мають право на апеляційне оскарження, протягом 5-ти днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали надрукована суддею в одному примірнику.

Суддя: